Дурдинець Василь Васильович

Народився 27 вересня 1937 року в селі Ромочевиця Мукачівського району Закарпатської області.

У 1960 році  закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка.

Трудова та політична діяльність.

1958-1978 рр. – працював у комсомольських і компартійних органах (Львів, Москва, Київ).

У 1978 р. – призначений заступником, а у 1982 р. – 1-м заступником міністра внутрішніх справ УРСР. На цій посаді працював до лютого 1991 р.

Від березня 1990 р. – народний депутат України.

29 січня 1992 р. – обраний 1-м заступником голови ВР України.

У липні 1995 р. увійшов до складу Кабінету Міністрів України як віце-прем’єр-міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

18 червня 1996 р. – призначений 1-м віце-прем’єр-міністром України.

Від 14 лютого 1997 р. – голова Координаційного комітету по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю при Президентові України.

Указом Президента України від 2 липня 1997 р. призначений виконуючим обов’язки прем’єр-міністра України.

30 липня 1997 р. – звільнений з посади в. о. прем’єр-міністра України й призначений директором Національного бюро розслідувань України.

22 березня 1999 р. – 30 листопада 2002 – міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2 грудня 2002 р. – 15 липня 2003 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці (у Словенії – за сумісництвом).

Член Урядового комітету з реформування аграрного сектору та з питань екології і надзвичайних ситуацій з 17 лютого 2000 року, член Ради національної безпеки і оборони України із серпня 1997 року, представник України в постійних органах Частково відкритої угоди Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги у разі великих природних і техногенних катастроф у серпні 1999 року - листопаді 2003 року.

Інше:

• Почесний професор Національної академії внутрішніх справ з 1997 року.
• Заслужений працівник МВС з 1990 року.
• Заслужений прикордонник України з 1997 року.
• Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора (1977), Знак Пошани (1971), «За особисту мужність» (1991), князя Ярослава Мудрого V ст. (2000) та IV ст. (2002), 12 медалями, почесними грамотами Президії ВР УРСР (1987), КМ України (1998), Почесною відзнакою Президента України (серпень 1996), орденом «За заслуги» II ст. (27 вересня 2012), іменною вогнепальною зброєю (1996), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого 2008 року «За цикл наукових праць та проєктів з питань інформатизації законотворчої, правоохоронної та правоосвітньої діяльності».
• Заслужений юрист України (26 квітня 2011 року) – за мужність і самовідданість, виявлені під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, багаторічну активну громадську діяльність, сумлінну працю та високий професіоналізм.