Під час візиту на Берегівщину губернатор Закарпаття пообіцяв захистити виноробів і пивоварів

Голова Закарпатської ОДА Василь Губаль ініціює звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України стосовно внесення змін до законодавства, які б захистили малий бізнес – зокрема, виноробів та пивоварів.

У п’ятницю, 3 липня, голова Закарпатської ОДА Василь Губаль відвідав Берегівський район. У програмі візиту – і знайомство з виробниками традиційного закарпатського продукту – вина. Також поцікавився долею однієї з так званих "малих" пивоварень (що стало особливо актуально у контексті останніх змін до законодавства, через які було запроваджено ліцензію вартістю півмільйона гривень для виробників пива незалежно від обсягів).

Перша адреса для візиту – винний підвал, в якому хазяйнує Василь Нодь, винороб із діда-прадіда, справу якого продовжує вже й син. Виробництво вимірюється сотнями літрів вина – господар не женеться за кількістю, а дбає про якість. Утім, реалізувати свій продукт може лише під час дегустацій і фестивалів. Адже ліцензія на оптовий продаж продукції коштує 500 тисяч гривень. Тобто, така сама, як для виробника, котрий реалізує мільйони пляшок на рік, – повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

Саме про такі обсяги йдеться на провідному винзаводі краю. Генеральний директор СП "Айсберг" ЛТД (торгова марка "Чизай"), Геннадій Арнгольдт розповідає: продукують 5-6 мільйонів пляшок вина на рік лише для українського ринку, плюс товар на експорт. Вартість ліцензії на продаж у 500 тисяч гривень вважають "підйомною", адже вона наближається до податку у 10 копійок з кожної пляшки. Разом з тим "малих" виноробів-приватників не називають у перспективі своїми суперниками – мовляв, і підходи до роботи різні, й конкуренція є позитивною річчю для ринку.

А тим часом зовсім не позитивний настрій панує на одній з 11-ти крайових "малих" броварень. Перше пробне варіння на заводі підприємства "Європа 2014" відбулося у квітні цього року, а сьогодні лінія вже стоїть – через вимогу ліцензії виробництво, що тільки-но налагодилося, зупинили. За час роботи броварня випустила сто тисяч літрів напою і сплатила 180 тисяч податків, більше 130 тисяч акцизу, звісно, окрім інших платежів із заробітної плати. У перспективі планувалося забезпечити працею більше ста людей, тобто, Берегово втрачає і робочі місця, і відрахування до бюджету. Директор підприємства Бейло Варга нарікає: ліцензія є однаковою як для його броварні, котра продукує кількадесят тисяч літрів на місяць, і колеги з гірського району, який випускає сотні літрів, і гігантського заводу, чиї обсяги вимірюються мільйонами декалітрів.

Повинні бути логічні і справедливі правила гри – підсумовує побачене і почуте від виробників керівник області Василь Губаль. Голова ОДА зазначив: "Переконуюся, що треба змінювати законодавство. Треба, щоби законодавець повернувся обличчям до малого бізнесу". "Щодо виноробства - у Закарпаття сьогодні є шанс і можливість зберегти й відродити його традиції. Й розвивати такі малі бізнеси, як винарня, в котрій ми були, хоч це навіть і не бізнес, а, швидше, сімейна справа. Такі вимоги ліцензування, котрі нині є, не повинні мати відношення до цих людей. Тож ініціюю звернення до депутатів обласної ради, а також і Верховної з пропозицією розробки законопроектів, які б встановили у цих справах справедливі правила гри. До речі, знаю, що такий документ уже є в проекті у наших закарпатських нардепів".

Те саме із броварством – констатує голова ОДА: "Сьогодні маємо на Закарпатті 11 малих пивоварень. Вони змушені будуть згорнути виробництва. Через вимоги закону, котрі для них просто нездійсненні. Що я, як керівник області, маю сказати людям? Центральна влада має почути в першу чергу тих, хто створює робочі місця". "Я, як голова ОДА, звертаюся і наголошую: прийміть такі рішення, створіть такі правила гри, аби розвиватися мали можливість всі. Як великий гігантський завод, чиї представники, певно, і лобіюють ці закони, і маленький виробник, який започаткував справу власним коштом. Як на мене, підтримати спершу треба тих, хто розвиває справу в своєму рідному краї, дає роботу, обробляє землю… Дайте виробнику механізм для роботи – прозорий і справедливий!", - сказав Василь Губаль.

Голова ОДА заявив: "Паралельно ініціюю візит на Закарпаття комітету Верховної Ради з питань сільського господарства". "Адже потрібно, аби вони вникли у справи наших аграріїв і отаких малих виробників, побачили наші виноградники, а також території, які колись були під виноградниками і можуть під ними бути вже завтра, а нині простоюють", - заявив Василь Губаль.
Він додав: "Сьогодні наша область має унікальний шанс. Адже Україна тимчасово втратила Крим, котрий продукував близько половини вітчизняного вина. Й маємо відродити цю справу в нашому регіоні, і відновити те, що було знищено за часів Горбачова. Сподіваюся що ми матимемо можливість розвивати виноробну галузь. У кожному разі, обласна і місцева влада та самі виробники – готові".

До слова, під час спілкування з представниками малих виробництв Василь Губаль зазначив, що ініціюватиме подібні зустрічі у кожному з районів краю – аби влада з’ясувала можливості підтримки справ, які дають хліб закарпатцям та розвиток економіці краю.

Принагідно керівник краю розповів аграріям Берегівщини, в тому числі і виноградарям про можливості участі у програмі підтримки садівництва, що передбачає дотації для закладання садів, виноградників, площ ягідних культур.

"Загалом у кожному з районів Закарпаття є традиційна справа, котра повинна мати перспективу. Чи то вівчарство для гірських районів, чи виноробство для інших. Людям потрібна робота, нам – туристи в якості гостей, а Закарпаттю – розвиток. Є над чим працювати, рухаємося далі!", - підсумував Василь Губаль.

Отже, чи бути Закарпаттю українським Провансом чи Токаєм – залежить від законодавця. Краяни – готові.