Закарпаттю потрібні інвестиції

Якщо держава не розрахується з боргами наступного року – можливий дефолт. До чого це призведе в нашому краї?

Створити новий «Джейбіл», «Ядзакі» та «Гроклін Карпати». І навіть новий «Фішер». Закарпатський край, як і вся Україна, дуже потребує іноземних інвестицій. Це вимога часу і сучасних українських економічних реалій. Адже в 2019-му році прогнози абсолютно невтішні – час розраховуватися з боргами. З чималими боргами – з яких понад $40 млрд залишили Україні уряди Тимошенко та Азарова. Інакше – дефолт. І допомогти вирішити цю проблему можуть іноземні інвестиції.

Що загрожує Закарпаттю? Ще у квітні фахівці стверджували, що аби розрахуватися з боргами Україна має вже найближчим часом залучити не менше $18 млрд. До того ж, МВФ постійно тисне на керівництво держави, вимагаючи збільшити ціну на газ. Доходить до захмарних 11 тис. грн., хоч керівництво уряду і намагається вести переговори. Ігнорувати заклики МВФ не радять багато експертів, яким охоче віриш.

Якщо держава не зможе знайти грошей на розрахунки з кредиторами, то змушена буде оголосити дефолт.

Що це означає для закарпатців? Зокрема, гривня різко девальвує і долар буде коштувати щонайменше 50 грн. Адже держава змушена буде запровадити валютні обмеження, в т.ч. на купівлю валюти. Все це різко розкрутить інфляцію, ціни на всіх товари полетять на гору шаленими темпами. Дефолт також призведе до заморожування зарплат та пенсій, виросте безробіття. Загалом, наше економічне зростання «заморозиться» років так на 10.

Чому так станеться? На думку експертів, після оголошення дефолту з Україною і з українськими компаніями миттєво перестають співпрацювати всі кредитори і інвестори. Ті закордонні партнери вітчизняних підприємств, які залишаться, будуть працюють тільки за передплатою. Це все може призвести до різкого зменшення притоку валюти в країну. Нестача валюти спровокує подорожчання товарів, підприємства, які не зможуть закуповувати комплектуючі і сировину для виробництва, змушені будуть скорочувати виробництво. За офіційними даними, частка імпорту наближується до 70% (близько 45% імпорт на споживчому ринку и 30% - сировина і матеріали для виробництва).

В нашому краї це дуже боляче може вдарити по таким підприємствам як «Ядзакі», «Єврокар», «Джейбіл», «Фішер-Мукачево», «Гроклін Карпати» та інші. Ці підприємства працюють на експорт, вони використовують іноземне обладнання і будь-які труднощі можуть змусити інвесторів просто припинити свою роботу в області. Постраждають і вітчизняні підприємства. Зокрема, трикотажна фабрика «Мрія» в Мукачеві, одна з найбільших в місті, експортує близько 90% продукції за кордон.

Все це – суттєве зменшення надходжень до бюджету. Зокрема «Ядзакі» та «Джейбіл», за словами голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, це 57% всіх надходжень в бюджет Ужгородського району – найбагатшого на Закарпатті.  Зрозуміло, що все це призведе до суттєвого зменшення фінансування соціальних програм.

Як наслідок – на Закарпатті зникнуть найбільші бюджетоутворюючі підприємства – тисячі людей зможуть втратити роботу. Зокрема, на тому ж «Джейбілі» працює більше 3 наших краян. Це саме стосується і «Ядзакі Україна» (виробництво електроустаткування до двигунів), «Гроклін Карпати» (пошиття верху автомобільних сидінь), «Джентерм Україна» (виробництво електроустаткування до двигунів); «ФЦА» (операції з нерухомим майном); «Петро Карбо Хем Мукачево» (вантажні перевезення), де кількість працівників хоч і менша, але люди отримують на них гідні зарплати.

Через значний стрибок долара постраждає другий стовп місцевої економіки - малий бізнес. Товари подорожчають, купівельна спроможність населення впаде. 

Такі висновки можна зробити не заради поширення «зради», а завдяки досвіду інших країн. Зокрема, в Аргентині після оголошення дефолту місцевий песо впав по відношенню до долара в 4 рази, а потік інвестицій майже повністю припинився. В Греції, скажімо, банкомати не видавали більше 60 євро в день, всі банки були зачинені на три тижні, а на місцевих АЗС навіть не продавали бензин. Навіть в багатій за нашими мірками Ірландії (в 2008-му році – нульовий рівень безробіття), після оголошення дефолту в 2010-му році, люди почали отримувати на 10% менше зарплати, багато сімей втратили можливість сплачувати за іпотечними кредитами, а вся банківська система опинилася на межі банкрутства.

Як цього уникнути? Існують різні варіанти як уникнути країні дефолту. Найбільше зусиль державі, обласній владі та бізнесменам слід зробити у залученні інвестицій. Нагадаємо, що Україні до 2019-го року слід залучити щонайменше 18 млрд.

На Закарпатті є позитивна динаміка росту інвестицій. За інформацією Закарпатської ОДА, в області працюють інвестори із 45 країн світу та функціонує 621 підприємство з іноземними інвестиціями. У січні-березні 2018 р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 6,9 млн. дол. та вилучено 1,4 млн. дол. прямих інвестицій. Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) залучених в економіку області на 1 квітня 2018р. становив 336,4 млн. дол., у т.ч. з країн ЄС – 257,3 млн. дол. та інших країн світу –  79,1 млн. дол.

За прогнозами спеціалістів, в планах підприємств із іноземними інвестиціями працевлаштувати на нові робочі місця в цьому році 11,3 тис осіб, у 2019 – 11,7 тис осіб, у 2020 році – 12,2 тис осіб. Тільки «Ядзакі» планує збільшити кількість робочих місць на 1200 осіб. А створення індустріального парку «Соломоново» на основі підприємства «Єврокар» забезпечить створення 6 тисяч нових робочих місць.

Все це – нові надходження в бюджет, гідні зарплати, зменшення відтоку робочої сили. То чому б не зробити ставку закарпатській владі саме на залучення інвестицій, які б у цій ситуації змогил хоч трошки допомогти державі загалом.

Цифри хоч і вселяють оптимізм, але їх занадто не достатньо навіть на всеукраїнських масштабах. Адже якщо за квартал в область вкладають умовні 6,9 млн., а за рік з таким темпом – 27,6 млн., то цього знову ж таки не достатньо. І це за умови, що кошти таки надійшли до бюджету.

Тому ці цифри слід взяти до уваги людям, які приймають відповідні рішення і можуть вплинути на приток грошей в нашу державу. І консолідувати та посилити свої зусилля для вирішення цієї проблеми. Тому що проблему дефолту вирішувати все одно доведеться разом, якби цього комусь не хотілося.