У Закарпатті планують створити чотири префекти – в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Рахові

Процес реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», підписаний Петром Порошенком у березні 2015 року обговорили у Рахові. На спільній нараді з головами сільських, селищних та Рахівської міської рад за участі керівництва району визначили основні етапи його втілення.

Наразі процес об’єднання тільки на стадії обговорення, проте вже у травні до справи візьметься робоча група з голів населених пунктів, організацій та установ району. Результатом її роботи має стати вироблений проект Перспективного плану формування громад.

«Саме Перспективний план буде лакмусовим папірцем спроможності громад, – вважає директор ГО «Інститут розвитку територій», експерт групи Реанімаційного Пакету Реформ з питань децентралізації влади та адміністративно-територіальної реформи Юрій Ганущак. – Громади, які об’єднаються відповідно до Перспективного плану до 15 липня цього року, можуть розраховувати на додаткові кошти з державного фонду регіонального розвитку для власних потреб. Всі, хто не об’єднався, переходять у режим чистого місцевого самоврядування: власні доходи, благоустрій території, утримання апарату. Тільки ті, які повністю впишуться у Перспективний план, виходять на більш високий рівень, матимуть те, що зараз мають міста обласного значення і райони в цілому».

Проте не всі голови населених пунктів Рахівщини налаштовані оптимістично в процесі адмінреформи. Частина сіл – Росішка, Костилівка, Білин, Розтоки – можуть залишитися «поза бортом» через складне фінансове становище.

«Всі інші бачать, що кошти на заробітну плату у них є і рухатися в бік змін аж ніяк не хочуть. Все це дуже сумно, бо в основу об’єднання покладено принцип фінансової спроможності громад, а з нового року від сільських рад забрали дотації і прибутковий податок, які були основою бюджету і такі села, як Костилівка залишилися ні з чим…», – написала в соцмережі Facebook сільський голова Ольга Сметанюк.

За її словами, працівники сільської ради змушені звільнятися, а ті що знаходяться на виборних посадах – складати повноваження, адже коштів на виплату їм заробітних плат немає.

«Ми бідні і не можемо пропонувати комусь об’єднатися з нами, тому уже три місяці ходимо і просимо Рахів, щоб «приєднав» нас до себе. Місто таку пропозицію сприйняло без особливого ентузіазму і брати жебраків до себе не хоче. От і працюємо ми тепер без заробітних плат, бо роботу ніхто не відміняв», – повідомила вона. – «На носі» вибори і до 5 вересня процес об’єднання потрібно завершити, бо в іншому випадку про жодне фінансування на 2016 рік наша громада не може навіть мріяти…».

Голова місцевої адміністрації Віктор Медвідь запевнив, що на черговій сесії районної ради розглянуть можливість виділити окремим сільрадам додаткові кошти на зарплати. Проте це позаштатний крок, який матиме короткотривалий ефект і ситуацію навряд чи глобально змінить, вважає частина голів населених пунктів Рахівщини.

При добровільному об’єднанні громад дійсно можуть виникати питання про утримання периферійних, погано розвинених сіл, погоджуються експерти.

«Такі «білі плями» вважаються тягарем для будь-якої громади. Так от саме методика Перспективного плану, виключає існування таких «білих плям» на карті України. Жодна територія не має вмерти. У цих зонах визначаються інші центри – це селища, колишні районні центри, які теж стають громадами, щоб з обласного бюджету через державний фонд регіонального розвитку отримувати гроші на укріплення інфраструктури», – пояснив Юрій Ганущак.

Методикою формування дієздатних громад передбачено, що адміністративним центром об’єднаної територіальної громади повинен бути населений пункт, який має розвинену інфраструктуру і розташований, як правило, найближче до географічного центру об’єднаної громади. Відстань від адмінцентру об’єднаної територіальної громади до найвіддаленішого населеного пункту цієї громади не може перевищувати 30 км шляхами сполучення з твердим покриттям.

Новий проект Конституції передбачатиме введення посади спеціально уповноваженої особи – префекта, або державного урядника, який призначатиметься Президентом за поданням Уряду. Планується, що в Закарпатській області буде чотири райони і відповідно чотири префекти – в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Рахові.

Процедура добору префектів буде досить суворою і тривалою у часі. Кадровий резерв префектів формуватиметься з державних службовців не нижче 4-ої категорії, які відповідатимуть спеціальним кваліфікаційним вимогам, проходитимуть спеціальну підготовку та перевірки. Перебування у кадровому резерві від одного до п’яти років. Включення до кадрового резерву здійснюється Указом Президента, а от вибір кандидатури на вакантну посаду залишається вже за Урядом. Його й призначатиме Президент на посаду префекта вперше. Перебуватимуть вони на посаді терміном на три роки, після закінчення якого буде ротація, тобто перевід префекта в інший район. Головна особливість цієї посади – політична нейтральність та високий рівень професіоналізму в законотворчості. Йому заборонено бути в партії, а також балотуватися на будь-які політичні посади, навіть через рік після того, як він залишить посаду.

«Перш за все, префект контролюватиме легітимність актів місцевого самоврядування. Зараз органи прокуратури перевіряють, чи не суперечить те чи інше рішення органів місцевого самоврядування чинному законодавству і, наприклад, через три роки можуть «прозріти» і оскаржити його. Префект повинен буде зробити це протягом місяця», – пояснив експерт.