В Державному архіві Закарпатської області створили особовий фонд Василя Гарагонича

Але пам’ять про видатного закарпатця живе і досі. Зокрема, завдяки тій праці, тому внеску в історію та розвиток Закарпаття, який Василь Васильович зробив. За своє життя він написав чимало журналістських матеріалів, наукових праць, навчав не одне покоління молодих людей. Його постать надзвичайно багатогранна, а творчий і науковий здобутки дуже вагомі.

Тому в Державному архіві Закарпатської області створили особовий фонд Василя Васильовича Гарагонича. Його праці дуже ґрунтовні, тому матимуть неабиякий інтерес та запит серед науковців. До того ж зараз вони зібрані в одному фонді, а не розпорошені. Фонд особового походження має назву «Гарагонич Василь Васильович (18.07.1959 — 23.07.2020) доктор історичних наук, професор, педагог, редактор, журналіст, науковець, громадський діяч».

Необхідні документи після смерті Василя Васильовича передали в архів його рідні. У результаті наукового описування та технічного опрацювання переданих документів, було укладено опис постійного зберігання, до якого включено 25 одиниць зберігання за 1985- 2016 роки.

Документи у фонді систематизовано за схемою, що відображає основні напрямки діяльності фондоутворювача, зміст, склад та кількісні характеристики документів.

«Життя і творчі інтереси Василя Васильовича Гарагонича, його збирацькі нахили, дбайливе ставлення до свого особистого архіву істотно збагатили склад документів особового фонду. Він і сам багато часу провів у архівах», — зазначили в Державному архіві Закарпатської області.

За словами декана факультету політології та права НПУ імені М. П. Драгоманова, академіка Української академії історичних наук, Української академії політичних наук, Академії наук вищої школи України, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Богдана Андрусишина, Василь Гарагонич за життя реалізував себе як талановитий журналіст, вчений, організатор освіти і науки.

«Хто мав справу з освітньою сферою, її організацією і забезпеченням функціонування, той знає, що таке бути дотичним до створення з „чистого аркуша“ будь-якого структурного підрозділу, тим більше факультету. Василь Гарагонич долучився до створення факультету туризму у Мукачівському технологічному інституті (МТІ), ставши його деканом. Навчальні плани, програми, ліцензування, акредитація, безкінечний потік студентів і викладачів з їхніми постійними проблемами, які необхідно швидко і правильно вирішувати… А потім була докторантура на кафедрі історії України Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Мене було призначено науковим консультантом докторської дисертації Василя на тему: „Транскордонне співробітництво в євроінтеграційній стратегії України 1991-2011 рр.“, за спеціальністю „Історія України“, яка була захищена успішно і в строк у спеціалізованій вченій раді Драгоманівського університету у квітні 2012 року. А роком раніше, за моєю редакцією, побачила світ монографія, як прийнято говорити „під докторську“: „Транскордонне співробітництво України: мости через кордони“. Вийшли друком ряд підручників і навчальних посібників з туристичної тематики, які сприяли утвердженню нової спеціальності в МТІ. Докторант Василь Гарагонич виявився працьовитим дослідником. Він загально висловлював свої думки у частих дискусіях, намагався довести свою правоту у поглядах на складні наукові проблеми. Водночас умів прислухатися до думки наукового консультанта, що і дало свій результат», — зазначив Богдан Андрусишин.

Богдан Андрусишин,

доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Василь Васильович завжди відповідально ставився до написання наукових робіт. Якщо брався за щось, то доводив справу до кінця. Документи, що відклалися в особовому фонді Василя Васильовича Гарагонича, відображають його життя і діяльність, що має суспільне значення, як громадського діяча й діяча науки, а також учасника, очевидця важливих подій. Зібрані ним документи мають культурну цінність. У кожному нерегламентованому та індивідуально неповторному документі міститься по своєму унікальна інформація з історії всіх проявів життя держави та суспільства. Він, як сучасник епохи та активний суб’єкт історії репрезентував свою добу, що зумовлює величезний інтерес до такого джерела Національного архівного фонду.

Як зазначив друг Василя Васильовича Гарагонича, історик, кандидат історичних наук, член НСЖУ, член Національної спілки краєзнавців України Микола Олашин, дуже добре, що рідні вирішили зібрати документи і передати їх у Державний архів Закарпатської області. Адже в них є чимала цінність.

«Тут в архіві є дані про життєвий шлях вченого Василя Гарагонича, про його наукову роботу, програми конференцій, чимало інших важливих документів. Переконаний, що наукові здобутки Василя Васильовича будуть вивчати. Він реалізував себе і як науковець, і як освітянин, і як журналіст. Він умів говорити з людьми, розговорити їх. Василь Васильович багато зробив для газети „Панорама“ і для інтернет-видання „PMG.ua“. Дуже добре, що його сини продовжують цю справу. І нещодавно голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко був на презентації оновленого сайту „PMG.ua“ і дав схвальну оцінку роботі журналістського колективу».

Микола Олашин,

кандидат історичних наук, член НСЖУ, член Національної спілки краєзнавців України

Він додав, що в Державному архіві Закарпатської області є особові фонди Михайла Васильовича Трояна, Івана Михайловича Гранчака, Омеляна Дмитровича Довганича. «Тому Василь Васильович Гарагонич потрапив у компанію таких відомих вчених сучасності. І його фондом будуть користуватися науковці, починаючи від студентів і закінчуючи знаними вченими», — додав Микола Олашин.

В Державному архіві Закарпатської області розповіли, що в опис внесено:

• документи біографічного характеру (особисті документи): анкету історика, сертифікат учасника освітньо-просвітницького семінару, резюме; копії трудової книжки, довідки про підтвердження стажу, педнавантаження;
• документи службової, громадської, наукової діяльності: накази про трудову діяльність, звіти про роботу у навчальних закладах; анкету, листи, інформації, запрошення, звіт, програми щодо стажування у Дослідницькому центрі Словацької асоціації зовнішньої політики в м. Пряшів та участі у міжнародній конференції; листи, посвідчення щодо програми стажування «Громадські зв’язки» за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку (USAID), передвиборна програма, календар, декларація про доходи, тексти виступів кандидата у народні депутати;
• документи до ювілейних дат фондоутворювача: вітальні листівки; документи нагороджень фондоутворювача — грамота навчального закладу, клопотання, посвідчення до почесного звання України «Заслужений працівник освіти України»;
• документи присвоєння наукових ступенів: витяг із протоколу, протокол щодо захисту дисертації й присудження наукового ступеня кандидата історичних наук; атестаційна справа кандидата історичних наук, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про присудження наукового ступеня і видачу диплома доктора наук;
• творчі праці: рукописи наукових праць — дисертації, автореферати дисертацій, монографія (машинописи з правками); тексти та плани доповідей, тез виступів наукового характеру — запрошення, програми, інформаційні листи, доповіді міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів;
• листування: листування Василя Гарагонича з редакцією журналу «Соціалістичне змагання»; лист фондоутворювачу від Української Технологічної Академії; листи ТОВ «Редакції газети „Панорама“, листування Мукачівського технологічного інституту з Міністерством освіти і науки України.

Наразі частину документів вже обробили в архіві, проте надалі особовий фонд буде розширюватися, адже є ще чимало праць, які потрібно упорядкувати. Тому це лише початок великої роботи в пам’ять про Людину з великої літери — Василя Васильовича Гарагонича.

Нагадаємо, у липні 2021 року в Мукачеві було презентовано книгу в його пам’ять під назвою «Світло далекого вирію». Це спогади, увіковічені на сторінках об’ємного видання про людину, що зробила великий вклад у розвиток журналістики краю.

Всі матеріали в цій публікації розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International.