В УжНУ продемонстрували найстаріші згадки закарпатської преси про Шевченка

У головному корпусі УжНУ відкрили експозицію до 201-ї річниці з Дня народження великого українського Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка.

За сприяння дирекції Наукової бібліотеки УжНУ тут представлено чималу добірку не тільки творчого доробку Шевченка, а й численні праці щодо його біографії, творчості та впливу митця на розвиток української літератури.

Умовно експозиція поділена на декілька частин: Шевченко у світі, Кобзар (примірники видань різних років найвідомішої поетичної збірки письменника), Шевченкіана на сторінках періодичних видань Підкарпатської Русі, Шевченко як художник, Шевченко в літературних зв'язках.

Організатори намагалися представити творчість митця якомога більш різносторонньо, - розповідає завідувач відділу книгозбірні Наукової бібліотеки УжНУ Оксана Люта: "Тут є дуже цінний "Кобзар", який можна назвати скарбом бібліотеки, виданий 1911 року. Також є екземпляри 1908 та 1931 років видань. Є і книги-малюки. Шевченко безперечно великий письменник, але мені не менше подобається і його творчість як художника. Адже це щось неймовірне. Його акварелі не можливо відтворити, ці бузкові тони... Тому ми повідкривали книги, аби всі мали змогу подивитися на чудові роботи".

"Ми представили на огляд періодичні видання Підкарпатської Русі 20-30-х років. Вони всі збережені - це і є родзинкою. Можливо, дехто скаже, що Шевченко далекий від Закарпаття. Але це не правда! Його творчість дуже часто можна було зустріти на сторінках усіх тутешніх видань: у календарях, в журналах "Учитель", "Підкарпатська Русь", "Пчілка", "Місяцеслов", "Наш рідний край".

Дуже багато Шевченка друкували у шкільних книгах: читанках, підручниках. Тараса Григоровича дуже шанували на теренах Підкарпатської Русі, його вважали своїм. І щодо літературних зв'язків, то, на приклад, тут є матеріали "Шевченко і Масарик", "Шевченко, чехи і словаки". Видані вони за кордоном. А це значить, що нашого Кобзаря цінували на рівні зі своїми й там. І це залишається актуальним по цей день," - зауважує завідувач сектором краєзнавчого відділу "Карпатика" Марія Чорній.