Закарпатський рятувальник розповів про роботу на деокупованій Харківщині
![Закарпатський рятувальник розповів про роботу на деокупованій Харківщині Закарпатський рятувальник розповів про роботу на деокупованій Харківщині](https://pmg.ua/static/content/thumbs/646x480/6/91/zdxus7---c323x240x50px50p-up--2f1be40fa05b5a0b91a1c1a8bd8d8916.jpg)
Андрій Лісков протягом 2024-го тричі їздив на Харківщину в складі зведеного механізованого загону.
«Страх — це реакція будь-якої нормальної людини на небезпеку, але він не повинен тобою керувати. Просто не слід себе накручувати, а натомість дотримуватися усіх заходів безпеки», — переконаний начальник групи автотранспортного забезпечення та ремонту техніки Андрій Лісков.
ВІДЕО ДНЯЧого він тільки не робив за понад 20 років служби: ліквідовував наслідки паводків, знищував вибухові знахідки, розчищав дороги від снігових завалів… А протягом 2024-го тричі їздив на Харківщину в складі зведеного механізованого загону, — розповідає пресслужба Головного управління ДСНС України у Закарпатській області.
Поки чоловік працював на деокупованих територіях, то спостерігав за руйнуванням буквально всього довкола: «У селищі, де я побував у трьох відрядженнях, за рік інфраструктура була знищена відсотків на 80, житлові будинки — відсотків на 40. Тобто це вже таке собі селище-примара, просто як Прип’ять».
І оскільки Андрій з колегами перебували практично біля лінії розмежування, то й самі ризикували повторити долю зруйнованих осель через постійні артилерійські атаки, мінометні обстріли й нальоти безпілотників. Оберігало від трагедії бійців ДСНС лише чітке слідування інструкціям: «Нас попереджали про небезпеку, ми спокійно відходили. Техніку старалися заховати десь у лісопосадку, коли це дозволяла пора року. Найголовніше було відійти від машини, адже великий дрон не витрачатиме час на людей — у нього в пріоритеті техніка».
РекламаНебезпека чатувала на інженерів не лише під час роботи — боязко було навіть спати: «Одна з найстрашніших штук — це КАБ (корегована авіаційна бомба). Летить і гудить як літак, потім бабах — і будинку немає. Одна така впала десь за 50 метрів від того місця, де ми проживали, інша за 80. Два помешкання зруйновано, а воронка завглибшки десь метрів під 20, і в діаметрі так само».
Утім, попри всю ризикованість подібної роботи, Андрій рішуче налаштований на наступні відрядження — адже роботи ще непочатий край: «Буде мир — треба буде все відбудовувати. Спочатку очистити територію від вибухонебезпечних предметів. Потім розчистити всі завали зруйнованих будинків. Далі вже розпочнеться відбудова. Роботи нам ще вистачить не на одне покоління…»
Раніше рятувальники розповіли про пошук зниклого чоловіка.