Переселенці обіцяють, що на виборчі дільниці у Закарпатті також прийдуть

Багато вимушених переселенців доклали максимум засиль задля того, аби скористатися своїм правом волевиявлення.

Виданню вдалося поспілкуватися з луганчанкою Катериною. Пані Катерина зазначає, що зобов’язана зробити свій вибір. «Голосувати чи ні – це в принципі особистий вибір кожного. Але я це сприймаю як симбіоз права і обов’язку. Я зобов’язана взяти участь у формуванні майбутнього парламенту шляхом участі у виборах, тому що будь-яких інших демократичних процедур в нашій державі поки не вигадали. А ще через певну недовіру до перебігу електорального процесу та фіаско з участю у президентському голосуванні я не можу просто так подарувати комусь мій голос. Тому, звичайно, піду й проголосую. Чесно кажучи, кожен раз у кабінці для голосування дуже переживаю, а перед тим багато думаю, аналізую і не роблю сліпого вибору, що й раджу усім іншим громадянам. Вибори треба пережити так, ніби саме ТИ зараз вирішуєш долю держави» - зазначає переселенка зі Сходу.

Щодо бюрократичних аспектів, то тяганини вдалося уникнути. «Посвідчення про тимчасову зміну місця голосування отримала за хвилин 15. Але то сама процедура. Спочатку перспективи були туманні, тому що серед переліку підстав для отримання даного документа мені не підходила жодна. А це означало, що моє активне виборче право могло так і залишитися не реалізованим. Але потім було прийнято доленосну постанову ЦВК, яка прирівняла у правах переселених жителів Луганської та Донецької областей до кримчан. А це означає, що паспорта з луганською пропискою було достатньо, щоб у виконкомі міської ради Ужгорода я отримала відкріпне посвідчення. До того ж мені дозволили обрати ту виборчу дільницю, яку я захочу. Це був приємний бонус. Тепер головне, щоб я знайшла себе у додаткових списках» - розповіла пані Катерина.