Сепаратизм на Закарпатті не пройде, - науковці

16-17 жовтня в УжНУ проходила Міжнародна наукова конференція на тему "Політичні кризи в державах та регіонах Європи: внутрішні передумови та зовнішні виклики у ХХ – на початку ХХІ століття".

Організатори заходу - Кафедра політології і державного управління, НДІ Центральної Європи та НДІ політичної регіоналістики. У рамках заходу науковці зустрілися із журналістами та розповіли про головну мету конференції та головні теми доповідей.

Мирослава Лендєл, в.о. проректора з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв'язків, директор НДІ Центральної Європи, доктор політичних наук, професор, розповіла: "Рік тому, коли виник задум конференції, ми думали, що будемо аналізувати виключно геополітичні наслідки Першої світової війни, яка й створила картинку сучасної центральної Європи. Але зараз Європа переживає новий геополітичний виклик: східноєвроєвропейські держави (а саме, Росія) бажають переглядати східноєвропейські кордони.

Саме це сторіччя конфліктних кризових подій об'єднало політологів, соціологів, культурологів з різних міст України (Львів, Одеса, Івано-Франківськ, Острог, навіть Макіївка), а також Польщі. Таким чином ми продовжуємо наш науковий проект, який об'єднує кожні два роки вчени-регіоналістів, політологів в Ужгороді для обговорення найбільш злободенних тем. У результаті публікуємо тези, а також вважаємо, що такі події започаткують нові політичні проекти. Крім того хочемо презентувати УжНУ як серйозну наукову установу у сфері соціально-політичній".

За словами Маріана Токаря, директора НДІ політичної регіоналістики, кандидат історичних наук, доцент, розповів, що у світі так як і 100 років тому виникає українське питання. "Україна в центрі уваги не тільки сусідніх держав, але й геополітики усього світу, - каже науковець. – У рамках конференції організатори спланувати роботу чотирьох секцій: 1-ша стосується вивчення проблеми у теоретичному трохи практичному плані стосовно політичних криз та конфліктів. Друга секція актуалізує увагу на проблемах сьогодення, на межі 20-21 століття, у тих кризових суспільствах, які це вже переживали. 3-я секція вийшла в силу обставин найбільш масовою, мова йде про проблеми регіоналізму, сепаратизму, геополітичні конфлікти. 4-а секція присвячена українській політичній кризі 2013-2014 рр. Важко науковцям оцінювати сам хід і наслідки кризи, але важливо, щоб в колі дослідників вималювали певні орієнтири, які б передбачили кроки еліт та реакції суспільства на все".

Анатолій Ключкович, доцент кафедри політології і державного управління, кандидат політичних наук, доцент, детальніше розповів про наукові політологічні видання УжНУ, над якими працювали різні автори. За словами організаторів, вперше до роботи конференції залучено стільки диспутантів із східної України. Вперше в західному регіоні за останні місяці зібралися науковці, що проаналізувати сучасну кризу в Україні і спробувати виробити певні рекомендації для політиків у контексті регіонального розвитку.

Мирослава Лендєл також зауважила: "Ми живемо у період інформаційних маніпуляцій. Багато громадян потрапляє під їхній вплив, події подаються тенденційно, неупереджено. Саме тому хочемо ще раз обговорити те, що може зробити політолог не лише як науковець, але і як громадянин. Хочемо повернути політичній науці реноме науки, яка неупереджено та об'єктивно допомагає розібратися у сенсі того, що відбувається тепер. Адже багато чого можна було уникнути, якби наші держпосадовці більше прислухалися до порад справжній науковців. Те, що в Україні назріває політична криза, чимало науковців попереджало ще у 2011, 2012, 2013 роках".

В українській кризі експерти вбачають і позитиви. "Громадяни України відчули себе єдиною політичною нацією, носіями єдиної політичної ідеї. Мовне питання не є таким актуальним, яким було два роки тому, - каже Мирослава Лендєл. - Чи варто відносити Україну до якогось регіону? Зійшлися на тому, що для України важливо вибудувати політичний ідеал і до нього прагнути. Україна не потребує додаткової символіки, національна символіка стала об'єднавчою, гасло "Слава Україні! Героям слава!" здавалося суто націоналістичним ще рік тому, зараз буде офіційним гаслом для збройних сил України".

Дискутували науковці щодо позиції Закарпаття у геополітичних реаліях. " Поки що Закарпаття тримається дуже достойно, хоча є об'єктом маніпуляцій, - додала Мирослава Лендєл. - Угорські радикали, наприклад, не визнають факт входження Закарпаття в Україну як довершений факт. Але закарпатські угорці не бажають переглядати кордони. Зараз відбувається певне згуртування закарпатців навколо патріотичного гасла, говорити про якийсь закарпатський сепаратизм немає підстав. Якого вираженого політичного конфлікту ми не відчуваємо і це є добре. Закарпаття після виборів взагалі заспокоїться. Оскільки зараз існує багато міжгрупових, міжетнічних маніпуляцій, пов'язаних з виборами".