Валерій Лунченко: Найголовніше наше досягнення – мир та стабільність в області

Закарпатець Валерій Лунченко став чи не наймолодшим губернатором в історії незалежної України. Причому посаду цю він зайняв у найскладніший для держави та регіону час. Його робота була під постійним прицілом критиків, однак вона ж дала старт новому «післяреволюційному» етапу в житті Закарпаття. Несподівано для всіх Лунченко склав обов’язки губернатора і оголосив, що балотуватиметься до парламенту - 19, номером у списку партії Прем’єра «Народний фронт». Чому вирішив знову йти у депутати, як працювалося в ОДА та про підкилимні ігри у нашому інтерв’ю з Валерієм Лунченком.

Про Балог

- Вас посунули Балоги?

- Ні, піти з посади було моїм рішенням. Я вважаю себе політиком нового покоління і не можу допустити, аби виникали підозри у використанні адмінресурсу.

- То Яценюк не посварився з Порошенком?

- З боку «Народного фронту» було внесено цілий ряд пропозицій до команди Порошенка щодо спільного походу на вибори - єдиним демократичним блоком. Але у нас дещо різні бачення багатьох питань. Тому команда Арсенія Яценюка прийняла рішення іти окремим фронтом. Втім не виключено наше об’єднання уже у парламенті.

- Тим часом Балоги акумулювали владу в області. У понеділок керівник обласної ради Іван Балога навіть особисто привіз до ОДА новопризначеного губернатора на своєму Range Rover.

- Якщо чесно, мене не хвилює, хто на якому транспортному засобі кого привозить на роботу. Для мене важливіше, щоб ті процеси, які ми розпочали в області, були доведені до кінця. Щоб жителі Закарпаття відчули реальні зміни. Незалежно від того, хто буде очільником області.

- І все ж нового губернатора Василя Губаля називають людиною Балоги. Але і вас також не вважають самостійним політиком.

- Я був і залишаюся людиною команди Арсенія Яценюка. Я прийшов у політику у 2009 році. За цей час змінив три політичні сили, але жодного разу не змінив свого політичного лідера. Ми об’єднувалися з іншими демократичними силами, тому що цього тоді вимагало суспільство. Нині ж ми знову стали самодостатньою політичною силою і акумулювали потужну команду під брендом «Народного фронту».

- Ваше звільнення з ОДА «пакетне»?

- Ні, я вважаю, що кожен особисто повинен прийняти рішення, з ким йому працювати, а з ким ні. Прийшовши на посаду голови Закарпатської ОДА, я прийняв для себе одне стратегічне рішення - я не буду керуватися якимись політичними амбіціями, а виключно фаховими вміннями людей. Попри шалений тиск активістів, які вимагали негайної масштабної чистки усіх підряд. І скажу відверто - це дало свої результати. Нам вдалося багато зробити за ці 6 місяців.

Про ОДА

- Що вважаєте своїм основним досягненням на посаді голови ОДА? - Перш за все нам вдалося зберегти мир і спокій в області. Я взяв на себе це зобов’язання перед урядом і я його виконав. Скажу чесно: бували моменти, коли ситуація практично виходила з-під контролю, але спільними зусиллями із силовими структурами ми зуміли зупинити усі небезпечні процеси. І надалі уже працювали на випередження.

Окрім того, ми розморозили багаторічний довгобуд - проект реконструкції та будівництва берегівської об’їзної дороги. Ми знайшли кошти для розробки проекту, проведення експертизи, отримали погодження з угорським EXIM банком про фінансування на вигідних умовах. Залишається отримати дозвіл від міністерства фінансів щодо залучення цих кредитних коштів під державні гарантії.

Ми змогли погасити 140 мільйонів гривень кредиторської заборгованості. Навіть попри складну ситуацію в країні, надходження до місцевих бюджетів у нашому регіоні перевищили стовідсоткові показники. Крім того, в останні кілька місяців на Закарпатті був створений індустріальний парк «Соломоново», який дозволить залучити в область сотні мільйонів доларів інвестицій. Зарплати на виробництві автомобілів марки «Фольксваген» сягатимуть півтори тисячі євро, що, погодьтеся, для Закарпаття показник безпрецедентний.

- Чи не виникало проблем із виплатами компенсацій родинам вояків, загиблих в АТО?

- Ці процеси абсолютно непідконтрольні обласній державній адміністрації. Кошти перераховуються із держбюджету і тому регулюються міністерством напряму. Гроші, які ми передбачили сесією обласної ради, за наявності відповідного пакету документів, в обов’язковому порядку виплачувалися. Всі ці сім’ї отримали компенсації.

- А яка ситуація з коштами для тимчасових переселенців? Є інформація, що із державного бюджету не було виділено жодної копійки, щоб прийняти в регіоні потік біженців.

- Так, це правда. Однак у нас були передбачені кошти у місцевому бюджеті, для цього ми прийняли відповідну програму. Окрім того, нам пішли на зустріч приватні санаторії, готельні комплекси і надзвичайно велику допомогу надав приватний сектор. Ми допомагаємо з працевлаштуванням, розміщенням, а також з питанням освіти дітей.

- Жителі Хуста хвилюються, що після вашої відставки фінансові вливання у місто, яке довгі роки не бачило обласної підтримки, припиняться. Чи продовжиться процес реконструкції міста?

- Так, за останні півроку ми разом із міським головою встигли зробити чимало. Однак я можу запевнити всіх хустян - я зроблю все, щоб розпочаті проекти і по реконструкції центральної частини, і по асфальтуванню вулиць були завершені до кінця року. Цілком можливо, що зараз почнуться проблеми з фінансуванням з обласного бюджету - так би мовити «з ідеологічних причин». Але це не завадить нам віднайти механізми і можливості централізовано профінансувати роботи. Хуст заслуговує на те, щоб бути справжнім європейським містом. Адже це не тільки районний центр, це і перша столиця Карпатської України. І я пишаюся, що є уродженцем цього міста.

Про парламент

- Ситуація в області вже більш-менш стабілізувалася. І тим не менше, ви вирішили йти до парламенту. Чому?

- 16 вересня був історичний день для України. Я щиро пишаюся, що мав нагоду взяти участь у голосуванні за ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС. Сподіваюся, подібні історичні рішення чекають на нас і в майбутньому. Коли ми будемо імплементувати єврозакони, проводити реформи. На посаді губернатора я зрозумів, що у мене зав»язані руки у багатьох рішеннях. Саме робота в парламенті дозволить запустити масштабні реформи в державі, які у свою чергу покращать і життя кожної області. Тому роботи попереду багато і я не виключаю свого повернення у крісло голови ОДА.

- Які законодавчі ініціативи конкретно для Закарпаття ви просуватимете у парламенті нового скликання?

- Насамперед, це створення індустріальних парків, на зразок відкритого нами парку «Соломоново». Наша область знаходиться на кордоні із чотирма країнами Євросоюзу і є інвестиційно привабливою. Це дасть можливість залучити потужні світові компанії та працевлаштувати значну частину жителів Закарпаття.

Інший напрямок – туристично-рекреаційний. Потрібно стимулювати зелений туризм. У цій сфері у нас дуже великий потенціал. І звісно, я є великим прихильником децентралізації. Цей процес допоможе зняти низку фінансових проблем і в тому числі надасть більше повноважень представникам національних меншин.

Про плани

- Ходять чутки, що не так давно вам пропонували очолити міністерство АПК та навіть міністерство інфраструктури. Це правда? Чому ви відмовилися?

- Пропозицій було багато і різних. Серед них була і пропозиція очолити область. І я зупинився саме на ній, хоча це було непросте рішення. Але вважаю, що на той час міг принести більше користі для свого краю саме на цій посаді. Думаю, моє політичне життя ще попереду. І посада міністра в тому числі (усміхається.-Авт.).

- Впевнені, що вам вистачить досвіду?

- Губернаторське крісло було для мене хорошою школою. До того ж головне - бажання і наполегливість в роботі.

- Як ваша сім’я ставиться до всіх цих політичних перипетій?

- Моя сім’я виробила вже певний імунітет. До цього ритму, до переїздів, стресів. Дружина Марина завжди поруч, допомагає і стійко все переносить.

- Плануєте зараз брати тайм-аут? Чи відпочиватимете вже після виборів?

- Зараз дуже багато роботи, виборча кампанія тільки розпочинає свою активну фазу. І я вважаю, що по закінченню виборів, формуванню більшості і уряду України, під час канікул Верховної Ради обов’язково візьму для себе тайм-аут. Поки ж нам усім треба закотити рукава. Попереду – дуже важливий етап у житті країни.