Настав час, щоб українська православна церква вийшла з-під опіки Московського патріархату, – Степан Біляк в Ужгороді

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція, головною темою якої стала ситуація з Українською Православною церквою у контексті сучасних подій.

«Настав час «Ч» для Української Православної Церкви» - з такою темою виступив Настоятель храмів святого архідиякона Стефана та преподобного Агапіта Печерського протоієрей Степан Біляк, заслужений лікар України. Він вважає, що нинішні події чітко вказують: настав час, щоб українська православна церква вийшла з-під опіки Московського патріархату та об’єдналася.

«Сьогодні склалася така ситуація, що необхідно вести розмову, як нам жити далі, як бути, - каже протоієрей Степан Біляк. - Йде дійсно війна, яку розпочала Російська імперія і Путін на теренах України, гинуть люди. Нагадаю з історії, що хрещення Київської русі відбулося у 988 році, з того часу православ’я розповсюдилося на терени теперішньої України та Росії. Патріарх був у Києві, але згодом його чи то викрали чи силою забрали у Москву і з того часу ми перебуваємо під московським патріархатом. Коли Україна набула незалежності, було створено Українську православну церкву Київського патріархату, яка дійсно об’явила себе українською, було обрано патріарха, з того часу в Україні існує навіть не дві, а кілька православних церков: Київський патріархат, Московський, Автокефальна православна церква. Після утворення Київського патріархату постало питання повернути УПЦ у московський патріархат, був скликано синод, очолений Митрополитом Володимиром, на якому було вирішено залишитися у московському патріархату. На той час можливо й була така необхідність, бо східні області тяготіли до Росії. Це загальмувало утворення помісної православної церкви. Щоб заспокоїти мирян Української Православної Церкви, московським патріархатом було надано широку автономію для української православної церкви. На сьогодні патріархом в Україні, Білорусії та Росії є Кирил. Ми, українці, маємо тільки метрополію. Главою української православної церкви є Блаженнійший Митрополит Володимир. Верховним Пастирьом віруючих є Кирил. Можливо Ви читали у Євангелії про те, коли у господаря з поміж стада 100 овець загубиться одна, то він 99 покине, і піде шукати цю вівцю і буде радіти коли її знайде. Так сьогоднішня ситуація така: пастир є, знаходимося в кошарі, але наші брати не тільки во хресті, але й по крові і брати по вірі пішли на нас війною. Тобто у стаді пастиря Кирила гинуть люди. Не бачимо ефективних дій патріарха Кирила по спасінню свого стада. «Чи потрібен нам такий пастир?»,- запитують мене миряни та і я сам задаю собі таке запитання.

За словами Степана Біляка, наявність кількох православних церков не є добре для України, бо між цими церквами немає злагоди. «На Закарпатті була певний час ворожнеча між православними та греко-католиками, це все заспокоїлося. Та до примирення між Православними Церквами, мабуть, ще далеко. А це не є добре, - каже протоієрей. - Як говориться у Святому письмі, якщо приніс жертву до жертовника, але маєш непорозуміння з братом, залиш цю жертву і йди перепроси його. Якщо й так проблему не вирішено, візьми з собою одного чи двох. Якщо і тоді немає злагоди з братом, звернися до церкви. Якщо і так не буде порозуміння, віднесися до брата, як до язичника. В такій ситуації ми знаходимося сьогодні. Як ми маємо відноситися до московського патріархату, дивлячись на те, як гинуть у неоголошеній Росією війні Україні? Митрополит Володимир звертався і до патріарха Кирила, і до Путіна щоб припинити цю війну, але нічого не виходить, наступ практично продовжується щоденно, російські війська продовжують наближатися до кордону України. Невідомо, як це далеко зайде? На мою думку патріарх Кирил міг вплинути на Путіна, поставити питання більш різко, аж до оголошення анафеми, адже проливається кров людей і таким чином примусити Путіна відмовитися від своїх загарбницьких намірів».

За словами Степана Біляка, цього не зроблено. «Я не бачу бажання Патріарха Московського і всієї Русі захистити своє стадо від гибелі та розлуки. Якщо ми між собою, брати по вірі, не маємо злагоди, то наші молитви Господь не чує, ми молимося, але молимося дарма. Відокремлення церкви від держави відбулося, за рішенням комуністичного диявола і це привело до втрати духовності суспільством. Церква повинна бути душею держави, а ми з вами маємо в державі не українську а московську душу. Нам потрібно відновити свою українську душу, яку ми мали після хрещення Київської Русі і мати свою помісну церкву. Необхідно дійсно повернути державі церкву, а церкві державу. З цього приводу я маю намір звернутися до Президента України Петра Порошенка. Адже держава повинна мати таку будову, яку має людина, створена Богом, тобто мати і душу і тіло. Лікувати суспільство треба так, як і людину, не тільки тіло, а й душу», – каже священнослужитель.

Держава відокремила від себе церкву, але постійно вмішується у діяльність церкви, постійно просить допомоги у церкви, особливо під час виборів. В Інтернеті читаємо, що в Херсонесі готується проведення синоду УПЦ з наміром змістити Митрополита Володимира з посади Глави Церкви і залишити його почесним головою. Вибрати ієрарха, який тяжіє до Росії, зміцнити таким чином єдність московського патріархату. Але не думаю, що це так буде»,- каже Степан Біляк – «Херсонес знаходиться де-юре на території України, а де-факто — на окупованій території нашими одновірцями. Чи поїдуть ієрархи на цю окуповану територію? Адже навіть артисти відмовляються давати концерти в Криму».

«Українська православна церква всіляко підтримує боротьбу проти терористів, сепаратистів. Мукачівська єпархія закупила минулого місяця продуктів на 40 тис. грн. і відправила на фронт нашим захисникам Вітчизни, а цього місяця уже зібрано 55 тис. грн. на закупку для них бронежилетів. Миряни наших храмів Духовно-медичного центру хоч і малочислені, зібрали 3 тис. грн. і закупили облігації, які вийшли на допомогу війську, - каже Степан Томович. - Ситуація дуже складна і в цій ситуації ми повинні дійсно задуматися, чи не цей то час «Ч», в якому ми повинні вирішити подальше існування УПЦ? Чи будемо і надалі під московським патріархатом, адже маємо всі підстави для відокремлення і створення своєї Української Помісної Православної Церкви. До цього нас спонукає наш православний «брат», його найманці іновірці. Відокремлення УПЦ від Московського патріархату і буде підставою для об’єднання усіх православних церков. Буде злагода між вірниками України і ми зможемо донести наші молитви до Всевишнього і Він нас почує та задовольнить наші прохання. Адже УПЦ є найбільша у світі, більша, ніж російська православна церква. Ми повинні мати не тільки незалежну, неділиму державу Україна, але і незалежну Православну Церкву, яка займе гідне місце серед рівних між собою помісних Православних Церков. Я впевнений, що так і буде. Господь нам подарував незалежність, але ми не зуміли цим даром Господнім скористатися. Стучить Всевишній у серце кожного з нас втратами синів, братів, батьків, чоловіків. Ми це повинні зрозуміти».

Протоієрей Степан Біляк відповів на запитання журналістів, які окрім відповідей висловили і свою точку зору на створення єдиної Української Помісної Православної Церкви.