Високогірні села Закарпаття потерпають від періодичних нападів вовків

Цієї пори лісові сіроманці на жарт тероризують верховинські села. Особливо зухвалі наскоки хижаків у високогірних осідках, де ненаситно грабують ґаздівські обійстя. У черговому переляці присілок Перенизь, що підпорядковується Синевирсько-Полянській сільраді.

Тут жертвами голодних вовків уже стали собаки. Четвероногих сторожів з’їдають часто серед білого дня, бо ті прив’язані на ланцюгах у дворогосподарствах. Місцевий житель Федір Калинич каже, що земляки-горяни, навчені попередніми гіркими уроками, за теперішньої небезпеки намертво зачиняють хліви, щоб лісові агресори не нашкодили і худобині.

Село Негровець також у черговій тривозі від «рейдів» сірих розбійників. Взагалі останніми роками з-поміж найбільш потерпілих числяться села Тереблянської долини. Виходить, що в цих краях знаходяться вовчі лігвища або пролягають їхні конспіративні путівці перебігання. За мудрого маскування своїх слідів важко вполювати кровожерних звірів і розквитатися за кривду.

Василь Пилипчинець