Закарпатський облмуздрамтеатр завершив 67 сезон

На сьогоднішній день ідея створення в Ужгороді сучасного європейського театру є цілком реальною: мешканці регіону все частіше відвідують справжні вистави. 67-й театральний сезон Закарпатського облмуздрамтеатру імені братів Шерегіїв завершився – вже традиційно – прем’єрою. Директор Закарпатського облмуздрамтеатру Любов Оленчук розповіла, що закриття сезону було складним саме через фінальну виставу, оскільки «Трамвай жадання» не кожен театр може дозволити собі брати.

Проте досягти такого рівня за півтора місяці, під час яких акторський склад (а їх фактично було 2, і готували вони одну й ту саму виставу паралельно) дуже наполегливо працював, - це велике досягнення для театру. «Можна було пересвідчитися навіть з реакції глядачів, - каже пані Любов. – Звісно, завжди комусь подобається, комусь – ні, але коли про театр говорять, це вже прекрасно, значить ми таки «відбулися».

Значний вплив на імідж театру, а зокрема й популярність фінальної прем’єри справляє співпраця зі знаними українськими режисерами. Так, «Трамвай жадання» за Теннессі Вільямсом ставив режисер-постановник Національної Опери України Сергій Архипчук, який залишився надзвичайно задоволеним такою співпрацею:«Звісно, завжди залишається над чим працювати, але мені здається, що та прихильність глядачів та увага ЗМІ, якою я був вражений, свідчить про те, що рівень у театру високий – йому потрібен серйозний репертуар. Єдине, що варто було б зробити – це відіграти не одну фінальну виставу, а хоча б декілька, аби глибше зафіксувати її у свідомості глядачів». Цікавою і різноманітною була і публіка на виставі: пан Архипчук відзначив, що частина публіки, присутня на прем’єрі, звикла до розважальних постановок; проте розважати публіку потрібно не лише примітивними пікантними ситуаціями на сцені, а брати італійські, німецькі, угорські, бельгійські, румунські комедії, що справді відповідатимуть рівневі акторської трупи Закарпатського облмуздрамтеатру.

Актриса обласного театру Світлана Мавріц, яка зіграла Бланш Дюбуа, одну з головних героїнь вистави, розповіла, що роль є досить складною для виконання: «Таку роль, мені здається, мріє зіграти кожна актриса – героїня непроста, зі своїми специфічними переживаннями, із цікавим внутрішнім світом…Спочатку було доволі важко, але завдяки режисерові, який завжди давав влучні вказівки, з часом ставало все легше і краще». Пані Світлана із Сергієм Архипчуком працювала вже вдруге (вперше – у «Майне лібе Віра»), і цього разу героїня була їй набагато ближчою: «Тобі не має бути важко, казав він, бо Бланш – то ти по житті, у вас дуже багато спільного. А от Катька із «Майне лібе Віра» була повною моєю протилежністю», - поділилася актриса.

Наш обласний театр має сильний творчий потенціал – у сезон вони випускають по 5-6 вистав, а це дуже багато як для такого складу акторів. Наразі театр готується до відповідальної осені – у вересні актори радуватимуть одеських глядачів (театр імені Василя Василька) , у жовтні – київських (театр імені Лесі Українки), в листопаді – львівських (театр імені Марії Заньковецької), а тоді вже повернуться на Срібну землю із новими втіленнями, якими будуть ще більше вражати вдячних глядачів.

Ірина Левіна