Що таке безпліддя?

Сьогодні вважається, що якщо при регулярному статевому житті вагітність не настає протягом року, треба ставити питання про безплідний шлюб й починати обстеження і лікування подружжя. Цей термін – 1 рік – визначений статистично: доведено, що в 30% здорових подружніх пар вагітність настає в перші три місяці спільного життя, ще в 60% – протягом наступних семи, у останніх 10% – через одинадцять-дванадцять місяців після початку статевого життя. Таким чином, рік – достатній термін для того, щоб оцінити здатність до народжування дітей у подружньої пари. Безпліддя може спостерігатися в абсолютно здорових, з ідеальними показниками дітородної функції, пар. Але, як правило, воно частіше розвивається після одного чи кількох абортів, перенесених запальних захворювань статевих органів, при порушеннях обміну речовин. Якщо в жінки ніколи не було вагітності, говорять про первинну безплідність. Якщо в жінки була хоча б одна вагітність, то незалежно від того, чим вона закінчилася - родами, абортом, викиднем, позаматковою вагітністю – наступне безпліддя вважається вторинним. Якщо причиною безплідного шлюбу є ті чи інші порушення в організмі жінки, говорять про жіноче безпліддя. Чоловічий фактор вважається причиною безплідного шлюбу в тому випадку, якщо жінка здорова, а в чоловіка спостерігається різке зниження запліднюючої здібності сперми (чоловіче безпліддя). При сполученні жіночого і чоловічого безпліддя має місце комбінована форма. Про відносне безпліддя, що обумовлене імунологічною несумісністю безпліддям подружжя, говорять у випадку, коли у чоловіка і жінки нормальні показники їхньої репродуктивної функції, однак спеціальні проби вказують на їхню несумісність. Ідіопатичне (непояснене) безпліддя спостерігається серед цілком здорових і добре сумісних подружніх пар. У жіночому безплідді у свою чергу виділяють трубне, трубно-періторіальне ендокринне безпліддя і безпліддя, пов’язане з ендометріозом. Настання вагітності є результатом циклічних гормональних процесів, кожен (менструальний цикл) місяць у яєчниках відбувається дозрівання одного фолікула з яйцеклітиною. Приблизно на 14-й день циклу, тобто в його середині відбувається розрив фолікула, у результаті якого яйцеклітина потрапляє в черевну порожнину, а відтіля – у маткову трубу, де при зустрічі зі сперматозоїдами відбувається її запліднення. Запліднена яйцеклітина попадає в матку, при сприятливому збігу обставин прикріпляється до її стінки і дає початок розвитку вагітності. Тому для настання вагітності необхідно: дозрівання яйцеклітини і розрив яєчникового фолікула (овуляція), влучення і безперешкодне проходження яйцеклітини по трубі в матку, готовність матки прийняти запліднену яйцеклітину і забезпечити її розвиток. Анатомічні дефекти матки, уроджені чи придбані, також можуть бути причиною безпліддя. У цьому випадку говорять про маткову форму безпліддя. До уроджених дефектів відносять пороки розвитку (відсутність чи недорозвинення матки, її подвоєння, сідлоподібна матка, наявність перегородки в порожнині матки і т.д.). Придбані дефекти найчастіше є результатом внутріматкових утручань (рубцева деформація матки, внутріматкові зрощення і т.д.). Заставою успішного лікування безпліддя є правильна оцінка його причини і вибір оптимального для кожної конкретної подружньої пари методу лікування. Тиберій Білак, лікар акушер-гінеколог