В першу чергу військові потребують психологічної підтримки, – волонтери центру при Мукачівському військовому шпиталі

Прес-конференція представників волонтерського центру при Мукачівському військовому шпиталі, яка проходила сьогодні, 12 червня, у прес-центрі “Панорама”, була першим інтерактивним заходом, у якому могли взяти участь і читачі сайту “PMG.ua”, які протягом цього тижня задавали запитання гостям в режимі онлайн на спеціальній сторінці інтернет-ресурсу. 

Читачів переважно цікавила співпраця волонтерів з різними інституціями. Волонтер Оксана Ремінець зазначила, що нині волонтерський центр активно співпрацює з майже усіма подібними організаціями в області. Зокрема, з ужгородським “Рухом підтримки закарпатських військових”. 

Також аудиторію схвилювала сумна тенденція, яка полягає у зниженні волонтерської активності протягом останніх тижнів. Активістка Наталія Гарапко стверджує, що зараз на ниві волонтерства залишились лише найпатріотичніші та найвитриваліші люди. “Є три причини падіння волонтерської активності. По-перше, це зневіра у тому, що відбувається у державі. По-друге, це довготривалість війни. Не кожен може витримати таку кількість негативних емоцій від побаченого. Ну, а третя причина, звісно, зрозуміла багатьом, адже це економічна та фінансова криза в Україні. І її наслідки відчуває кожен з нас”, - мовила волонтерка. 

За майже рік волонтерської діяльності у наших героїв назбиралось чимало спогадів та історій, які вражають чи не кожного закарпатця. Одну з таких історій вона розповіла журналістам. “Нас вразила одна жінка з Міжгірщини, яка не так давно поховала свого сина. Чимало людей виявили бажання допомогти їй грошима, аби гідно вшанувати пам’ять загиблого Героя. Однак мати вирішила зробити інакше: власні кошти вона витратила на поховання своєї рідної кровинки, а зібрані віддала на лікування поранених учасників бойових дій на Донбасі”, - розповіла Оксана Ремінець. 

Також волонтерки відзначили особливу підтримку їхніх чоловіків, які всіляко підтримують бажання своїх дружин допомагати воїнам. І розуміють, що волонтерський шпиталь для жінок є майже другим домом. “Чоловіки навіть вже перестали ревнувати нас, коли  засиджуємось допізна”, - посміхаючись мовлять активістки. 

У суспільстві, за їх словами, теж зовсім різне ставлення до волонтерів. “Бувають люди, які сумніваються у правильності наших дій. Є такі особи, яким байдуже до військових. Однак більшість мукачівців позитивно відгукується про роботу волонтерів і, можливо, заради відчуття підтримки та зробленої доброї справи хоч раз підтримають  поранених військових”. 

Щодо найнеобхіднішого для захисників України, то волонтери зазначають: «В першу чергу військові потребують психологічної підтримки. Після боїв та повернення додому, у мирне життя,  у них з’являється відчуття непотрібності. Людям та державі варто постійно доводити, що вони є учасниками бойових дій, що вони є повноцінними членами суспільства і т.д., тому варто постійно з ними спілкуватись. Безперечно, завжди є потреба в ліках, вітамінах та фруктах ”. 

Загалом, волонтери подякували всім небайдужим за увагу і бажання допомогти військовим. Також вони  побажали миру  Україні, а також здоров’я захисникам Вітчизни і якнайшвидшого повернення додому.