Без права на забуття – свято тих, хто не поповнили списки загиблих у Афганістані

Ти - вічний біль, Афганістан, ти - наш неспокій.

І не злічить глибоких ран в борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей -

Не всі вернулися сини із тих ночей.

Війна – це дуже несправедливо. Будь-яка війна – це горе, біда, сльози, незаживаючі душевні рани. 15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.

Зворушливо відбувся в дитячій бібліотеці національно-патріотичний фрістайл "Кожен раз отой дух війни…" приурочений 25-й річниці виведення радянських військ з Афганістану та Року учасників бойових дій на території інших держав в м. Мукачево.

Затамувавши подих слухали тінейджери Мукачівської гімназії та юридичного ліцею своїх однолітків з ЗОШ №10, які разом з бібліотекарями підготували історично-поетичний колаж на тему Афганістану. Присутні дізналися дещо з історичного, культурного та геополітичного минулого Афганістану. Почули страшні цифри і факти тої страшоної десятилітньої війни у яку були втягнені і наші співвітчизники. Зачепили струни юних душ й поезії з Афганською тематикою.

Надзвичайно хвилюючим моментом стала „хвилина мовчання”. Перед якою діти з запаленими свічками в руках згадали поіменно загиблих 12 мукачівців, що проходили службу в Афганістані. Після чого слово мав ветеран Афганської війни, майор запасу, член Мукачівської Спілки ветеранів Афганської війни Борисюк Олександр Михайлович, який поділився з присутніми своїми спогадами. Пожвавлення в залі відбулося під час діалогу. Олександр Михайлович давав відверті відповіді на питання, що цікавили присутніх: Як впливає війна на психологічний стан? Які побутові умови були в Афганістані у військових? Чи з доброї волі солдати проходили службу в гарячих точках? Чи бачили смерть під час виконання завдань? Чи вбивали самі? Як складувалися відносини з місцевими жителями? Чи тримали в той час зв’язок з рідними? Чи було страшно? Чи сниться і досі війна? Чи загинув ваш друг в Афганістані? Чи пам’ятаєте якісь історії кохання під час війни? Чи підтримуєте зв’зок з товаришами-афганцями? А коли зустрічаєтеся чи важко вам згадувати війну? Та багато інших. В основному, дітей цікавив психологічний аспект війни.

Після спілкування діти привітали Олекандра Михайловича квітами та зробили фото на згадку.

Завершився захід переглядом: виставки-хроніки „Без права на забуття...”+слайдова презентація „Кожен раз отой дух війни…” під супровід пісні Назарія Яремчука „Афган” („Не жди мене”), стенду-пам’яті „Ми пам’ятаємо про вас” з фотографіями мукачівців полеглих у „гарячих точках” та фотоколажу „Події. Факти. Люди.”.

Хочеться подякувати Мукачівській Спілці ветеранів Афганської війни, та особисто голові Спілки – Семенчуку Віталію Сергійовичу за співпрацю. Побажати усім ветеранам Афганської війни (воїнам-інтернаціоналістам) міцного здоров’я, мирного неба над головою, злагоди в сім’ях. Ми пишаємося вами, горді тим, що поруч із нами живуть такі мужні, відважні, рішучі чоловіки.

Бурч Мирослава, заступник директора Мукачівської міської ЦБС по роботі з дітьми