На Закарпатті відбудеться Перший національний виноробний форум

У середу, 24 лютого, за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства за участі фахівців, експертів, науковців, депутатів різних рівнів проходить Перший національний виноробний форум, на якому розглянуть актуальні питання та проблеми виноградно-виноробної галузі, шляхи підвищення конкурентоспроможності української виноробної продукції в нових економічних умовах, диверсифікації ринків збуту, вдосконалення державного регулювання та фіскальної політики у цій сфері тощо.

Як зазначив голова Закарпатської облради Михайло Рівіс, за результатами роботи форуму будуть напрацьовані чіткі рекомендації зі стабілізації виноробної галузі.

Загальновідомо, що рельєфна місцевість Закарпаття сприяє розвитку виноградарства, яке має свою цікаву історію. Ще в сиву давнину наші вина були на королівських столах. Їх цінували за цілющі властивості, вишуканий смак. Чи не тому їх донині називають елітним напоєм, – повідомляє прес-служба Закарпатської облради.

За часів влади чехів у Закарпатті виноградні плантації збільшувались. За Радянського Союзу створювались розсадницькі бази, виноробні заводи. Коли Україна стала незалежною, діяла навіть відповідна державна програма з підтримки розвитку виноградників. Та в 2005 році при внесенні змін до Закону України про державний бюджет України прийнято, що плата за ліцензію для виробників вина становить 250 тис. Ця норма й підірвала економіку більшості підприємств АПК Закарпатської області,які займались виноробством. На даний час вартість ліцензії для виробників складає 500 тис. грн.

За даними фахівців департаменту агропромислового розвитку ОДА, виноробні підприємства Закарпатської області мають потужності переробки близько 60,0 тис. тонн винограду, з розливу вин виноградних – 8400,0 тис. дал у рік та коньяку 700,0 тис. дал у рік. Разом з тим, під ці обсяги виробництва необхідно розвивати сировинну базу, а дане питання сьогодні є проблемним для регіону.

Слід відмітити, що трансформаційні процеси внаслідок реформування земельних відносин вплинули на структуру площ виноградних насаджень та виробництва винограду. Якщо у 1990 році питома вага площ виноградних насаджень товарного сектору у загальній площі складала 89%, то на даний час 41%, питома вага товарного сектору у виробництві винограду в 1990 році становила 51%, а в 2015 році – 11%.

Площі виноградних насаджень в області у всіх категоріях господарств сьогодні становлять лише 3,8 тис.га, з них у сільськогосподарських підприємствах – 1,5 тис.га виноградників, з яких більше половини знаходяться у постійному користуванні державних підприємств агропромислового комплексу, підпорядкованих міністерству, і це відповідно до проведених аналізів та досліджень найбільш сприятливі ареали вирощування виноградних насаджень. Стан цих насаджень перебуває у критичній ситуації та потребує негайного оновлення, заміни тощо.

За проведеними дослідженнями, площа земель, придатних для вирощування винограду, займає близько 2% наявних в області сільськогосподарських земель. При цьому віковий стан переважної частини виноградників перевищує 25-30 років, а самі багаторічні насадження мають низьку продуктивність та сортовий склад, у якому переважають ізабельні сорти та гібриди низької якості. Їх питома вага в загальній площі становить біля 55 %.

Столові сорти винограду складають близько 7%. Площі під високоцінними європейськими технічними сортами винограду наразі є незначними і складають лише 38%.

Ключовою проблемою розвитку галузі багаторічних насаджень в області в умовах відсутності ринку сільськогосподарських земель, зокрема виноградарства, вважаються вкрай обмежені можливості оформлення довготермінового та стабільного землекористування.

Середньорічне виробництво винограду в області становить в межах 30 тис. тонн.

На Закарпатті щорічно виробляється близько 800 тис. дал виноградних вин та 300 тис. дал коньяків. Для виробництва таких обсягів винопродукції, значна частина сировини завозиться із-за меж області.

На сьогодні підприємствами області використовуються наявні потужності з розливу тільки на 10%. Так, при потужності винзаводів 8400 тис. дал на рік, у 2015 році розлито 800 тис. дал вин виноградних.

Сьогодні робота здійснюється у таких напрямках:

Перший – це розвиток великотоварних виноробних підприємств із збільшенням їх власної сировинної бази.

Другий напрямок – це розвиток та легалізація приватного виноградарства і виноробства.

Третій напрямок – збереження та ефективне використання земель державних підприємств.

У порівнянні з 2000 роком відбулось скорочення кількості підприємств, що займаються виробництвом виноматеріалів та розливом вин. Якщо у 2000 році таких підприємств було 17, то на сьогодні ліцензії на первинне виноробство (переробка винограду, виробництво виноматеріалів) у 2015 році мали 5 підприємств, ліцензію на вторинне виноробство (розлив вин у посуд) та оптову торгівлю алкогольними напоями мають 3 виробники вин та один коньяку.

Зокрема, ліцензію на первинне виноробство мають: АПФ «Леанка», АПТП «Бобовище», СП «Айсберг», ТОВ «Котнар-М», ТОВ «Берегово-Тиса».

Ліцензію на право оптової торгівлі мають СП «Айсберг», ТОВ «Котнар-М», ТОВ «Фрут Мастер Фудс» та Ужгородський коньячний завод.

– Сподіваюсь, що депутати обласної ради незабаром ухвалять відповідне звернення до органів вищої державної влади з підтримки виноробства і виноградарства з тим, аби на повну відродити славу закарпатських вин, – зазначив Михайло Рівіс.