Зимова казка європейських курортів вабить закарпатців (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Зустрівши вдома Новий 2013 рік, вже 1 січня вирішуємо податися в гори. Оскільки вже бували на Буковелі, об’їздили гірські схили Закарпаття, прагнемо чогось нового, незвичайного. Вирішальним аргументом стає SMS-ка від знайомих, які поїхали кататися на лижах у польське містечко Закопане. У цьому напрямку вирішуємо подорожувати і ми. Наявність авто і шенгенських віз роблять цю мрію реальністю. Беремо курс на Високі Татри – гірський масив на словацько-польському кордоні і однойменне місто. Найвищі точки – гора Герлаховський штит (2655 м) – найвища вершина Словаччини та найвища гора Польщі – Риси (2499 м). З історії пам’ятаємо, що перебуваючи в польському містечку Закопане, яке у наші дні вважається зимовою столицею Польщі, емігрант Володимир Ленін піднімався на рисі. Звідки така чудна назва? Виявляється, вершина гори є подвійною і нагадує вушка однойменної тварини. Колись, за часів соціалізму, тут були меморіальні дошки та музей вождя. Нині про його сліди нагадує хіба що екстравагантна назва хостелу «Гуд бай, Ленін», де можна переночувати за якихось 8 євро. Ленінську ідею про Сполучені Штати Європи довго вже втілює в життя Європейський Союз, а Закопане упродовж ХХ століття перетворилося у найвідоміший польський високогірний курорт. Щодня його вуличками снують тисячі туристів, що мешкають у навколишніх готелях, пансіонатах, віллах. Людські потоки зливаються на головну вулицю закопаного, що носить назву Крупувки. Це сучасний праобраз інтернаціоналу, який складають люди різних національностей і країн, яким ніщо людське не чуже. У тому числі можливість відпочивати де хочуть і як бажають. Десятки підйомників навколо міста дають сповна насолодитися зимою і снігом. Більшість туристів, з якими довелося спілкуватися, у захваті і від Високих Татр, і від Закопаного. Сюди свого часу любив приїжджати на відпочинок майбутній Папа Римський Іван Павло ІІ, про якого нині нагадує вуличка Закопаного його імені. Новий рік лише стартував, зима у розпалі. Отож, є ще багато можливостей пізнавати світ. Близький і не дуже. Повний фоторепортаж з поїздки в Словаччину дивіться тут, та Польщу – тут. Василь Гарагонич для "ПМ"
