Сир монастирський на стіл Великодній

У Свято-Покровському чоловічому монастирі, що в селі Руське на Мукачівщині, живуть щоденними молитвами і повсякчас дбають про хліб насущний і до хліба. Настоятель святої обителі архімандрит Митрофан (Шимон) з братією створили на території монастиря справжній зоокуток, де у вольєрах походжають граціозні павичі, стрибають фазани, літають поважні голуби. А ще обитель славиться власною монастирською сироварнею, де виготовляють італійські і закарпатські сири.

Один лише їх перелік займає чимало місця, а якість задовольняє смаки справжніх гурманів. Муккіна, моцарелла, скаморца, рікотта, сир грецький, овечий, козиний користуються неабиякою популярністю. А візитівкою монастирської сироварні є фірмовий твердий син Шимон, названий на честь ініціатора і організатора виробництва смачної продукції з молока корів, овець і кіз – настоятеля монастиря, людини з господарською жилкою архімандрита Митрофана.

Неподалік монастиря ченці мають чимале підсобне господарство, яке може потягатися з будь-яким фермерським. Тут розводять корів бурої карпатської породи, овець, кіз, гусей, качок, вирощують рибу, роблять вино, збирають мед…

Двоє послушників чоловічого монастиря Василь та Іван, яких свого часу навчали італійські сировари, створюють своїм вчителям гідну конкуренцію. З Божою молитвою, у праведних трудах монастирські сировари дбають про споживачів своєї продукції у будень, і в свято.