Ірина Галай: "Бандерівський льодоруб вбитий у вершину Джомолунгми"

Мукачівка Ірина Галай – перша українка, яка підкорила найвищу вершину світу – Еверест, поділилась враженнями про історичну подію у її житті. Зокрема і про підготовку до підкореннягори .

"Я знаю, що багато хто сприймав мою експедицію, як небезпечний і непотрібний захід, зупиняли мене, розповідали страшилки про експедиції на Еверест. Але ви повинні знати, що підготовка була дуже серйозною, в тому числі і в моральному плані. Так чи інакше, Джомолунгма була взята 20 травня о 4-ій годині ранку за київським часом.

Коли все вже позаду, мені навіть не вистачає того наметового дискомфорту. Зараз дивлюся на ліжко в готелі і кайфую від одного її виду! Десять днів я провела на ABC на висоті 6400 метрів, щоб не пропустити установку поручнів. І ніякими силами неможливо було спустити мене навіть на 100 метрів нижче! Спостерігаючи за іншими альпіністами в таборі на висоті 6400 метрів, я зрозуміла, чому Віктор Бобок хвилювався.

Ми з кожним днем ​​ставали слабшими, худими, так як апетит зникає там дуже швидко. Іноді ледь могли доповзти від намету до намету. Все це супроводжувалося важкою задишкою. Кожен день Віктор Бобок придивлявся до мене і чекав хоч якісь ознаки гірської хвороби, або реакцію мого організму на висоту. Але не дочекався!

Кожен день я була готова дістати висотний наряд, хапати льодоруб і йти як танк на вершину! І ось настав той день, коли я почула заповітне: "Завтра виходимо". Я була як собака, яку тримали на прив’язі і нарешті відпустили на волю! Приплив енергії був такої сили, що важко було зупинитися. Мій шерп Пемба просив: "Гей, дівчинко, легше, а то розтратиш всі сили і не дійдеш до вершини!". Але я йшла на поклик стихії, і вже ніщо не могло мене зупинити!", – каже закарпатка.

Також Ірина Галай розповіла про сам процес підкорення вершини.

"Насправді, ми могли бути на вершині ще 19 травня. Була можливість піти слідом за командою китайців, які прокладали перила, але поступилися місцем команді Тіма Медветца і його підопічному – учаснику проекту "The Heroes Project". Я думаю, вони заслужили бути в цьому році першими. З чим я і вітаю Тіма і Чарлі. Хлопець, що втратив ногу, показав, що таке сила волі і духу. Це нереально круто!

Нас намагався зупинити сильний вітер, який "подарував" мені на день народження обмороження частини обличчя, але я настільки була заточена на вершину, що навіть не звернула на це увагу.

Штурм почався з табору на висоті 8300 метрів. Ну, ви знаєте, що з цієї висотної позначки починається так звана зона смерті. Вийшли в ніч. Я рухалась наполегливо, без зупинок. Іноді наставник Віктор Бобок мене гальмував і звертав увагу на трупи, пристебнуті до мотузок, і не на жарт повчав – дивись, мовляв, як це може бути небезпечно, якщо не слухати гіда. Картина жахлива, звичайно.

Але мені було не до цього. Попереду були три ступені до вершини, в тому числі і кам’яні вертикальні поверхні, по яким треба дертися, незважаючи на те, що разом з усім спорядженням важиш близько 80 кг. Але і це мене не хвилювало. Тільки вершина! Тільки вона – заповітна, велична, могутня вершина Джомолунгма!

І ось вона! Почулися слова Бобка: "Я йду вперед, і буду знімати, як ти забиваєш свій бандерівський льодоруб в вершину". І ми зробили це! Я стала першою українкою, яка підкорила вершину світу! Це історія, і це була моя мета, яку я виношувала, з якою я приїхала, і яку я досягла! І, до речі, я стала першою в світі, хто підняв на вершині рожевий льодоруб зі стразами!", – зауважила українська екстремалка.

"Чи можна описати словами ті почуття, які наповнювали всю мене в цей момент? Я не знаю. Намагаюся підібрати слова. Для мене Еверест став не просто черговим досягненням, а величезною подією в моєму житті. Поклонитися Землі з найвищої її точки, побажати моїй славній, улюбленій Україні і рідному Мукачеві світу і благоденства, подумати пару миттєвостей про найближчих і дорогих людей. І, звичайно, згадати нове бажання!", – завершила свою розповідь Ірина Галай.