Приколи в літніх таборах Закарпаття: цікаві та смішні історії

Літо – чи не найпрекрасніша пора року, під час якої можна спробувати те, що було закрито до недавнього часу, зайнятися тим, до чого притягує душа, відкрити для себе те, що можливе лише під час найтепліших місяців. Саме останньою невід’ємною складовою і можна назвати літні табори, які завжди користувалися неабиякою популярністю у закарпатців. Кожен, хто хоч раз в своєму житті відвідав табір, має за пазухою точно одну, а то й декілька цікавих і смішних історій, що мали там місце. Поспілкувавшись з тими, хто провів не одну зміну в різного роду лагерях, можу з точністю стверджувати, що переважна більшість мала лише позитивні від них враження та практично кожен підтверджує високий рівень організації відпочинку для дітей в Закарпатській області.

Історії ці дуже-дуже різноманітні. У багатьох, з ким мені вдалось зав’язати розмову, саме на цей рахунок за час цих таборів були другі «половинки», роман з якими, зазвичай, закінчувався вже після кінця зміни. Сприймалося це там не дуже серйозно, але були і ті, хто з легкістю готував подвиги за для того, щоб домогтися симпатії обожнюваної людини. Так, одного серпневого вечора, юнак дізнався, що у нього банально відбили дівчину. Недовго думаючи над помстою, недалекоглядний хитрун придумав як ускладнити життя своєму опоненту. Фантазії у «молодого Отелло» було точно більше, ніж здорового глузду, саме тому він вирішив свій туалет зробити у дуже неміцну тару, яка згодом виявилася у ліжку його кривдника. Недалекоглядність полягала у тому, що конкурент жив у його кімнаті. Подальший розвиток подій цензура замовчує.

Як ви можете помітити, тематика щирого, на ціле життя «кохання» в таборах дуже розповсюджена і неабияк популярна. Саме на такому підґрунті з’явилась і наступна історія. Було це два роки тому в одному з найпопулярніших лагерів Закарпаття. На початку зміни, як це і прийнято, зародилася перша пара. Все було як в казці: весь свій час голубки проводили разом й були неймовірно щасливі фактом знайомства однин з одним. Все було ідеально до моменту, коли, по словам очевидців, хлопець почав холонути до красуні, саме тоді дівчинка була здатна на все задля уваги коханого. Навіть стрибнути з вікна. На щастя, це був лише другий поверх і завершилось все забиттями та розтягненням кравецького м’яза, але мораторій на подібні стосунки у тому корпусі поставлений вожатими все одно був.

Буквально кожен випадок, розписаний тут, був викликаний спонтанним потягом душі до пригод, наступна ситуація виключенням не є. Кожен бачив американські фільми, де дітлахи смажили зефір на багатті, чи не так? Але більшість, хто хотів спробувати повторити це дійство стикалися з проблемою розпалити вогонь. Головний герой цієї історії не був найтерплячим  хлопцем на світі, тому консервативні способи йому були неблизькі. Бажаючи досягти максимально продуктивного результату, хлопчина дістав з рюкзака сірники і дезодорант. Вихователі відразу не второпали планів малого «шкідника», але в результаті лише спостерігали, як школяр підпалив кросівки і в конвульсіях бігав з криками по допомогу. Вожатий не дуже поспішав рятувати псевдо «Фенікса», бо по словах інших відпочиваючих, стільки нервів, як молодий винахідник, не з’їдав ніхто. Інформація про наслідки, знову ж таки, залишилася лише на території комплексу.

Існує дуже велика кількість різновидів літніх таборів, одним з найпопулярніших є англомовні табори, де всі заходи, розваги і спілкування проводяться лише на мові об’єднаного королівства. Дуже часто у такі міста приїжджають носії мови, які діляться корисною інформацією з молоддю. Ось з такою ж місією до нашого регіону завітали гості з ПАР – Південно-Африканської Республіки – які розповідали про поетапну історію Африки і її народів в цілому. Не всі були досить прогресивні в цьому плані, але знайшовся хлопчик, який почав розмову з істориками на рахунок расизму, дискримінації та шовінізму чорних людей на світі. Найцікавіше було тоді, коли він попросив сфотографуватися з ними і як іноземці дійсно підкреслили знання англійської простого юнака з Ужгорода. Після інциденту я лиш чув відчай із-за того, що далеко не кожен здогадався зафіксувати, що ж відбувалося на камери смартфонів.

Літо – це пора ідилії не лише в плані погоди, а й у ключі нових знайомств, самовдосконалення, відпочинку та самостійності. Це і поєднує у собі літні табори. Життя окремо від батьків, незалежне життя. Табір – це маленька історія, шматочок твоєї історії. Світла сторінка з одноманітної, монотонної, сірої книги. Історія красивого кохання, історія міцної дружби, історія саморозвитку. Кожен запам’ятає ці чарівні моменти. Табір – це один великий загальний спогад. Кожен знає всі пісні, які грають на дискотеках, напам’ять. Улюблені вожаті, улюблений спільний танець. Табір – це безсонні ночі, карти, зубна паста. Улюблені страви в їдальні, улюблений кіоск, улюблені кімнати… Саме тому, це точно варто того, щоб бути відвіданим хоч раз, тому що настільки позитивні спогади дуже мало речей можуть дійсно залишати після себе.

Даний матеріал підготовлений в рамках проекту "Школа молодого журналіста", організованого ГО "Закарпатське Вільне Медіа".