Закарпатцям розповідали про те, як не стати жертвою торгівлі людьми

Щороку 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Він був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році аби підвищити інформованість громадськості про цю глобальну проблему, для привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.

Як розповіла під час брифінгу в Закарпатській ОДА голова Закарпатської жіночої громадської організації «Веста» Інна Сабадош, торгівля людьми є надзвичайно глобальною та прибутковою злочинною індустрією в світі. За рівнем доходів вона поступається лише продажам наркотиків та зброї. «За період з 1991 року по нині в Україні, за даними Міжнародної організації з міграції, від торгівлі людьми постраждало понад 160 000 українців. Україна здебільшого була країною постачання або транзиту жертв торгівлі людьми, проте в сьогоднішніх умовах Україна є також країною призначення з високими ризиками внутрішньої експлуатації. Воєнний конфлікт, як і в аналогічних ситуаціях в інших країнах, сприяє поширенню торгівлі людьми в різних її формах. Складне матеріальне становище громадян спонукає їх до пошуків заробітку за межами України, де в міру своєї необізнаності вони теж можуть стати жертвами торгівлі людьми, – каже Інна Сабадош. – Жертвами цього злочину стають і жінки, і чоловіки, і діти, які потерпають від його різноманітних форм, серед яких примусова праця, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, вилучення органів тощо».

За словами Інни Сабадош, протягом 2015 року представництво Міжнародної організації з міграції в Україні виявило 740 осіб, які постраждали від торгівлі людьми з метою трудової та сексуальної експлуатації у 16 країнах, зокрема, в Україні, та надало їм допомогу, – повідомляє Закарпатської ОДА.

«Торгівці людьми можуть вводити в оману, використовуючи фірми з посередництва в працевлаштуванні за кордоном, туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомств, агенції шоу-бізнесу, а також оголошення, рекламу в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, – підкреслив оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами пов’язаними з торгівлею людьми кримінальної поліції ГУ Нацполіції в Закарпатській області Михайло Густей. – Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві, промисловості чи сільському господарстві, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві». У кожному регіоні України працюють підрозділи боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми. Ці підрозділи сприяють поверненню до України осіб, які постраждали від торгівлі людьми за межами держави. « Аби убезпечити себе, плануючи подорож, отримайте достовірну та повну інформацію про майбутню роботу та умови проживання за кордоном. Зробіть копії всіх важливих документів – паспорта, візи, страхового поліса тощо. Майте з собою контакти посольства або консульства України та інших організацій, які надають допомогу мігрантам у країні, до якої збираєтесь. Підписуйте лише документи, складені зрозумілою для вас мовою», – наголосив правоохоронець.

Як не стати жертвами торгівлі людьми, розповідали закарпатцям і в рамках всеукраїнської інформаційної акції «Спільними зусиллями проти торгівлі людьми в Україні». Представники жіночої громадської організації «Веста» спільно з фахівцями департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА розповсюджували на залізничному вокзалі й автостанції матеріали про безпечну міграцію та захист осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Зокрема, інформували про перший і єдиний національний безкоштовний номер з протидії торгівлі людьми 527. Дзвінок на цей номер спрямовується до безкоштовної національної інформаційної служби Міжнародної організації з міграції. Професійні оператори гарячої лінії надають поради та застереження щодо пошуків роботи за кордоном, а також можуть допомогти людям, які зазнали експлуатації за межами держави.