"Ми хотіли зняти квартиру, вони сказали: ви – чорний, господиня не хоче вас"

На Закарпатті живуть нелегальні мігранти, які намагалися потрапити до Євросоюзу.

Туди їх не пустили українські прикордонники, додому повертатися не можуть – там загрожує тюрма і навіть смерть. У Мукачівському центрі для біженців 59 мешканців. Половина – діти, 8 з них без супроводу дорослих. Нині 18-річний Амір Хосейн Шаріфі 3 роки тому втік від війни в Афганістані.

«Там війна йде. І війна є тепер. І ніколи не буде спокійно... Мені погрожували в Афганістані за те, що ми працювали з американцями. І те, що наша сім'я була багата. І вони постійно хотіли грошей», – розповідає біженець з Афганістану Амір Хосейн Шаріфі.

У центрі для біженців хлопець вчить українську мову і заробляє перекладачем. Мріє їхати на Захід, якщо не зможе, залишиться на Закарпатті. А подружжя Чега із Сомалі не бачить свого майбутнього в Україні. На Закарпатті вони познайомились, одружились і народили сина. Ні винайняти квартири, ні влаштуватися працювати не можуть, живуть із допомоги рідні.

«Немає життя, якого ми хотіли. Ми їмо і лежимо. Нема роботи... Якщо ми хотіли зняти квартиру, вони сказали: ви – чорний, господиня не хоче вас», - розповідає біженець із Сомалі Чега Чега.

«Моя мрія – нормально жити. Мати свій дім і роботу. Тоді я буду щаслива і спокійна за майбутнє мого сина», - говорить біженка із Сомалі Хана Чега.

На 15-ти квадратних метрах уже 5 років живе сирійка Істахан Мустафа разом з 6 дітьми. До омріяної Німеччини нелегально добиралися разом з чоловіком. Коли затримали на українсько-словацькому кордоні, глава сім’ї повернувся на батьківщину. Діти не мають документів, вчаться в українській школі і забувають рідну мову.

«Коли буду їхати – Європа. Коли не буду їхати – Україна. А що буду робити? Я не можу повернутися до Сирії.... Відразу у в'язницю мене закинуть», - розповідає біженка із Сирії Істахан Мустафа.

У притулок для біженців поселяють найбільш незахищені категорії мігрантів, сім’ї з маленькими дітьми та неповнолітніх без дорослих. Їх годують бюджетним коштом і за гроші благодійників.

«На продукти харчування виділяється 15 гривень на одну людину. Не дивлячись, чи то новонароджений, чи дорослий. І вони тут на повному державному забезпеченні. Тобто, комунальні послуги усі – за рахунок держави», – розповідає виконувач обов’язків директора пункту тимчасового розміщення біженців у Закарпатській області Петро Росола.

На Закарпатті за 3 роки прикордонники затримали майже 7 тисяч нелегалів. За законом усі вони злочинці, їх утримують у закритих таборах. Де ті чекають статус біженця. Проте дають його лише 2% прохачів. Хто не може довести, що в рідній країні йому загрожує небезпека, просить захисту. Робити це дозволяє новий закон, який розширив умови для отримання біженцями притулку в Україні.

«Це у більшості люди з країн, де їхньому життю загрожує смерть, тортури, несвобода. І цим правом на сьогоднішній день вже скористалися в області 45 громадян. Це в основному вихідці із Сомалі, Сирії, Афганістану», – зазначає начальник Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області Ігор Михайлишин.

З біженцями працює психолог, їм безкоштовно надають юридичні консультації. Благодійники обіцяють влаштувати хлопців на курси водіїв. Та для більшості Україна – лише транзит до омріяної Європи.

Світлана Ковбиця, "Факти", ICTV