Ольга Фреймут про любов до Закарпаття, гуляння на весіллі у Хусті та шок від пологового будинку

Відома телеведуча Ольга Фреймут ексклюзивно поділилася подробицями інспектування міста Хуста.

Завітала Ольга Фреймут до Закарпаття ще 8 вересня. Усіх секретів зйомок вона, звісно, не розкрила, зберігаючи інтригу, але про свій візит розповіла багато цікавого.

– Загалом Хуст багато чим вразив. Напередодні протягом трьох місяців тривала попередня масштабна перевірка місцевих навчальних закладів, медичних установ, доріг, ресторанів та супермаркетів. Її здійснювали 36 таємних агентів нашої команди. До речі, прямо на наших очах народилася дитина. Все це буде в ефірі. Ми роздавали тим, кого перевіряли, відзнаки «Гордість» і «Ганьба». А в кінці сезону оголосимо найкраще і найгірше міста України. Але найбільше в Хусті вразило неутилізоване сміття, розташоване поблизу унікальної Долини нарцисів, і пологовий будинок, – розповіла головний інспектор країни. – Утім навіть у цій медичній установі ми знайшли добро – це лікар Олександр Безручко. Він справді виявився гуманною людиною, професіоналом. Аби перевірити чесність хустських ескулапів, ми підіслали до закладу породіллю зі Львова, пані Любу, яка перебувала на восьмому місяці вагітності. Її дуже добре зустріли, люб’язно оглянули і надали необхідні консультації.

Читайте також: Ольга Фреймут назвала Хуст містом із перспективою

Однак пологовий будинок загалом справив на Ольгу Фреймут далеко не найкраще враження і в результаті отримав «чорну мітку» – «Ганьба міста» (хоча заклад перебуває не на міському, а на районному та обласному балансі). 

– Там жінки лежать на ліжках із пружинами, які ще були за Сталіна. Це – жахливо. Матраци теж старі, білизна заслуговує кращого… А це ж лікарня! Води немає, жінки миють руки спартанськими методами: одна ллє воду в долоні іншої, – каже пані Ольга. – А таргани – взагалі тема окремої розмови. Крім того, ми ще знайшли цілу Долину голок… та шприців.

Незважаючи на те, що місто над Тисою має гарний оновлений центр, відремонтовано ряд вулиць, телеведуча знайшла і дороги з ямами та вибоїнами. Звичайно, якби вона бачила Хуст років п’ять тому, коли він нагадував суцільне сміттєзвалище, а центральна площа була схожою на місиво бруду, вона змогла б під іншим кутом оцінити те, що протягом останнього часу зроблено в невеликому містечку. До того ж ефект калюжі, посеред якої пані Ольга стоїть у туфлях на високих підборах, який видно на зйомках та світлинах, було створено штучно, адже у той день дощу в місті не було. Просто команді захотілося перевірити, як виглядає вулиця у негоду. У той же час пані Ольга обстежила й вулицю Івана Франка, на якій саме тривали ремонтні роботи, оцінила стан та температуру асфальту, однак поки що не прокоментувала свій вердикт.

– Мені відомо, що хустяни позитивно відгукуються про мера, кажуть, що він приводить до належного вигляду дороги. Краяни мені кажуть: «Ви би виділи, як Хуст виглядав ще недавно. Років п’ять тому». Розумію, що зроблено багато, але спинятись на досягнутому не треба. До того ж система каналізації викликає в нас ряд зауважень. Скажімо, на Коновальця під’їзд просто шокував! Там люди просто «потопають» у фекаліях і запевняють, що систему не лагодили вже більше двадцяти років. Ситуацію слід виправляти, причому якомога скоріше, – наголосила Ольга Фреймут.

Закарпатська автентичність і колорит не можуть нікого залишити байдужим

Найбільше пані Ользі хотілося познайомитись із Хустським міським головою. Для цього вона навідалась до нього додому і намагалася через огорожу залізти у двір. Оцінила й його статки, навіть у пошуках керманича міста відправилась на весілля, на якому гостював Володимир Кащук. Хустський мер видавав заміж племінницю і саме відпочивав із дружиною у весільній залі «Маленький рай». Саме там телеведуча й познайомилася з ним. Утім одними розмовами зустріч не обмежилася. Заодно Ольга Фреймут проінспектувала й заклад. 

– Мене приємно здивував закарпатський колорит. Офіціанти виховані, культурні, страви, які подаються, дійсно унікальні. Деяких наїдків я ще й не бачила більше ніде, – підкреслила Ольга Фреймут. – Але ще більше приголомшили роми. Ми бачили, як вони щось везуть, здоганяли їх. А вони від нас втікали, навіть проклинали мене.

Не обійшлося й без соціальних експериментів на перевірку моральних якостей краян. Для цього знімальна група протягом двох днів у центрі міста та в одному зі спальних районів залишала напризволяще велосипед та килим. На щастя, ніхто речі так і не поцупив.

Отже, безпеку в Хусті пані Ольга оцінила в один бал. Але найбільшою гордістю Хуста стала заслужений вчитель України, педагог із Хустської гімназії-інтернату Олеся Ківеждій, та й загалом освіта в Хусті визнана якісною і отримала найвищий показник – два бали.

– Для мене візит Ольги Фреймут був повною несподіванкою. Її знімали шість камер. Вона наголосила, що вперше зустрічається з таким колективом. Крім відвідування уроків Олесі Ківеждій «головний інспектор України» зустрілася й із учнями, педагогами, зокрема, із вчителькою, що підготувала призерку олімпіади з географії, котра проходила у Бразилії – Галиною Тимчик та вчителем англійської мови Мирославом Шкробинцем, – поділився думками директор школи Михайло Онофрей.

Водночас пані Олеся зазначила, що знімальна група перевіряла і шкільну їдальню, вбиральні і загалом залишилася задоволеною школою.

– Виявилося, що мене впродовж двох днів прихованою камерою знімав таємний агент. Після чого Ольга Фреймут з командою прийшла на урок української мови у 8-Б класі! – заявила Олеся Ківеждій. – А почалася історія так. На днях мені зателефонувала «мама Алла» (насправді ж таємний агент), мовляв, їй мене рекомендували як хорошого репетитора для підготовки до ЗНО. Жінка зауважила, що у четвер відлітає в Італію на заробітки, але переживає за «сина Андрія» (теж агент), адже той третій рік поспіль складає ЗНО і завжди провалює. Минулого року він буцімто набрав тільки 109 балів. Я поспівчувала мамі й погодилася (в оману мене ввело те, що жінка телефонувала на номер, який мають тільки найближчі люди). «Андрій» на занятті провокував завзято: і бив байдики, і по двадцять разів перепитував одне й те ж, і сипав компліментами… Проте до таких учнів не звикати, тож я «не зірвалася»… Провівши заняття, повідомила, що не займатимуся з ним узагалі. «Андрій» пропонував платити більшу ціну за годину: не 75 гривень, а 700. Я категорично відмовилася: невже Андрієві не жаль матері, яка важко працює на чужині, що він отак марно й безглуздо готовий витрачати її кошти?  Увечері зателефонувала «мамі» пояснити ситуацію: хлопець мудрий, але вчитися не прагне. Жінка погодилася поговорити з «сином», навіть купити авто, щоб учився краще… і багато-багато іншого. «Мамі» вдалося вмовити мене на ще одне заняття. Я поставила умову: якщо Андрій напише твір і прочитає «Чорну раду» Пантелеймона Куліша, то займатимуся (тут я хитрувала: навмисно просила виконати так багато, бо твердо була переконана, що Андрій не осилить цих завдань до наступного дня)… Але в четвер Андрій прийшов знову із написаним твором. А на початку шостого уроку двері відчинилися – і на урок попросилася Ольга Фреймут із командою. Ведуча перечитала усі мої грамоти, знайшла в деяких помилки й попросила мене виправити їх. Проте я відмовилася: навіщо акцентувати на дрібних недоліках? Людина, друкуючи текст грамоти, могла механічно помилитися.  Фінальним акордом телезйомки стало те, що всіх учителів запросили до мого кабінету. На екрані продемонстрували результати таємної зйомки – заняття з «Андрієм» і телефонну розмову з «мамою». Ольга Фреймут подякувала за терпіння і професійність. Але й зробила зауваження: із «Андрієм» я спілкувалася на «ти», а він же не дитина. Тож над цим недоліком у роботі  попрацюю.

Відтак саме представниці педагогічного «батальйону» Хуста Ольга Фреймут і вручила подарунок для міста від ЖК «Щасливий» – нові лавиці, які повинні стати оздобою набережної на Замковій горі.

– Хуст має хороші перспективу. Місто повинне розвиватися. Загалом мені дуже сподобалися закарпатці, – зізналася пані Ольга.

– Наші урбаністи готують спеціальний план, ми ж готові запропонувати вам деякі ідеї, щоб зробити містечко дійсно туристичним центром. Ми хотіли подарувати дітям спеціальний гральний майданчик, та… виявляється, встановити його без низки відповідних документів не маємо права. Як на мене, це абсурд. Тому ми подарували Хусту нові сучасні лавиці, які, сподіваюся, стануть окрасою зони відпочинку і хай там краяни кохаються, цілуються і радіють життю.

Слід зазначити, що 10 вересня відбулася презентація проекту і акція «вільний мікрофон» у центрі Хуста, де Ольга Фреймут показала й прокоментувала краянам деякі зйомки, зроблені протягом її візиту в Закарпаття. Утім, як не прикро, ніхто з мешканців міста не захотів говорити ні про проблеми, ні про здобутки населеного пункту. Тому хустянам вона порадила писати їй принаймні на пошту анонімно. До речі, під час акції на Майдані Незалежності зникло світло, тому початок дійства було відтерміновано на годину. Струм, між іншим, надав знімальній групі підприємець Василь Рішко, за що йому окрема подяка.

…І ще, що цікаво, без відзнаки не поїхала з Хуста і сама пані Ольга. У п’ятницю, 10 вересня, один з активістів об’єднання, що бореться з порушниками правил дорожнього руху, помітив автомобіль знімальної групи прямо на пішохідному переході, тож, не гаючи часу, промаркував транспортний засіб наклейкою «Я паркуюсь, як олень»…

Марина Алдон, газета "Неділя”