Магдалина Лишак: "Головна риса справжнього учителя – доброта"

З нагоди Дня працівника освіти у Закарпатському “Народному фронті” вирішили відшукати найстаршого за віком вчителя обласного центру. За інформацією Ужгородського міськвідділу освіти, такою є Магдалина Федорівна Лишак, яка взимку відсвяткує 90 років.

Майбутню ювілярку, досвідченого і шанованого педагога привітав голова парторганізації Валерій Лунченко.

Ми поспілкувалися з учителькою, на очах якої змінилося 5 влад, а випускники стали видатними в краї і за його межами особистостями.

Магдалина Рущак народилася 27 лютого 1927 року у селі Майдан Міжгірського району. Доля багатодітної сім’ї була складною. Батьки рано померли і 6-ро сиріт, хоч і трималися купи, змушені були самостійно шукати способів вижити у світі.

– Я навчалася у Міжгірській школі спочатку за чехів, потім мадярів. Була відмінницею, то мене взяли на роботу у сільську раду. Коли прийшли радянські війська, я поступила в Мукачівську учительську семінарію, бо туди якраз набирали здібних учнів. Але за 3 місяці дуже багато дітей розвіялося хто-куди, а я залишилася, – пригадує Магдалина Федорівна.

Дівчині легко давалися мови. Крім того, в семінарії навчали грі на скрипці, малюванню. Педагоги були поважні, зі знатної старої інтелігенції або емігранти. Та поступово, коли радянська машина закрутила гайки, вони почали зникати безвісти або раптово з невідомих причин помирати.

Із 80-ти випускників учительської семінарії 5-м відмінникам навчання у 1948 році надали право зарахування без іспитів на філологічний факультет Ужгородського державного університету. Магдалина Рущак потрапила в другий випуск закарпатських філологів. За те, що була дуже грамотна і вміла добре друкувати на машинці, отримала роботу коректора в газеті “Советское Закарпатье”. Через проблеми зі здоров’ям очей, змушена була покинути важку і напружену роботу з мілкими друкарськими текстами. Отримала місце в Мукачівській школі №16 для неблагонадійних і дітей-сиріт. Саме там знайшов її майбутній чоловік Олексій Лишак, який навідався з інспекцією із ОБЛВНО, згодом одружився і забрав до Ужгорода.

З 1955 по 1989-й роки Магдалина Лишак пропрацювала в Ужгородській середній школі №1 ім. Т.Шевченка.

За успішну професійну діяльність, яка налічує 40 років педагогічного стажу, Магдалина Федорівна була нагороджена грамотою Міністерства освіти Української РСР, званнями Ветерана праці та  Відмінника народної освіти. Її цікаві відкриті уроки користувалися пошаною серед колег, найскладніші діти сиділи тихо, а випускники досягали значних успіхів у житті. Серед учнів цієї дивовижної жінки – колишній директор школи №1 Михайло Мегеш, школи №10 Петро Арпа (нині покійний), ректор УжНУ Володимир Смоланка, лікарі Мирослав Шекета, професор Тарас Ганич, юристи, художники, журналісти.

Магдалина Федорівна жодного разу не здійняла на учнів руки. Каже, що головна риса, якою повинен бути наділений учитель, – це доброта, далі - спокій, толерантність, широкий кругозір. Вона знає напам’ять більше половини творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка і вважає їх актуальними на всі часи. Вона переконана, що українська мова – найгарніша у світі, бо милозвучна, співуча, вміє заглибитися в душу.

Її обидві доньки також стали учительками. Колишні учні навідуються щороку на день народження і обіцяють це робити до 100-ліття.

27 лютого Магдалині Федорівні виповниться 90. Вона має ясний розум, досі читає без окулярів і порається на грядках. Секретом довголіття вважає рух і активність.

Ми вітаємо цю чудову Людину і Педагога з Днем учителя. Многая і благая літ Вам, Магдалино Федорівно!