"На одному дереві можна заробити до 120 доларів", – господар про бізнес на "царських плодах"

Горіхівнитво – справа доволі поширена в нашій області. Чимало родин у найскрутніші часи здають «жолуді Юпітера» перекупникам, які відвозять їх у інші міста чи навіть країни. Тож не дивно, що в приватному секторі кожен господар чи господиня намагаються посадити бодай одне горіхове дерево.

Багатолітня родинна традиція

Марія Вовчок із Нижнього Бистрого не уявляє свого саду без горіхів. Грецькі плоди смакувала ще в дитинстві, а тепер ними частує своїх трьох дітей та десятьох онуків.

– Пам’ятаю, у діда були величезні дерева на городі. Він завжди казав, що горіхи покращують пам’ять, навіть форму таку мають, як людський мозок. А ще у свіжих зернинах багато йоду, якого у нас, усіх закарпатців, хронічно не вистачає в організмі. Коли я почала самостійно куховарити, у сімейному меню з’явилося чимало «горіхових» страв – це і усіляка випічка, і десерти, і ґомбовці, і рулети, і навіть м’ясо та гриби, приправлені тертими горішками, – ділиться секретами жінка.

У господарстві пані Марії 12 горіхових дерев, з кожного з яких вона в середньому вона збирає до 60 кілограмів плодів, але запевняє, що далеко не кожен рік урожайний.

– Є таке, що горіхи у відро зібрати можна, але буває, що й кілька мішків вродить, – усміхається господиня. – На деревах середнього віку плодів найбільше, старі ж та молоді слабо плодоносять. Утім незабаром планую посадити ще з десяток саджанців, хай ростуть, у мене онучата також підростають. Хочеться закупити добре розрекламований сьогодні морозостійкий сорт «Ідеал», із якого можна зібрати втричі більше плодів.

Горіхи – на ринок, лушпиння – у котел

Та найбільше радіють «царським плодам» ті, хто розраховує заробити на них хоч якусь «копійку», адже у наш скрутний час будь-який заробіток вважається хорошою альтернативою поповнення сімейного бюджету. Тож краяни нерідко продають потовчені плоди, вартість яких, як правило, збільшується перед великими релігійними святами.

Хустянин Василь Пилип займається прийомом горіхів і переконує, що у нього агропромисловий сезон триває цілий рік.

– Горіх – продукт, що, в принципі, не псується, але якість якого залежить від розміру, смаку, умов зберігання та від того, як його висушено. А це, у свою чергу, впливає, на ціну. Загалом на одному дереві можна заробити до 120 доларів, – стверджує чоловік. – Я, правда, у власному господарстві надаю перевагу більш екзотичним, низькорослим сортам, але маю й кілька звичайних, волоських дерев.

Між іншим, за нинішніх цін на газ пан Михайло радить використовувати лушпиння горіхів, як альтернативний вид опалення, замість дров.

– Маю вдома твердопаливний котел, тож усе, що горить, використовую для обігріву помешкання. До речі, у всьому світі з горіхового лушпиння роблять спеціальні паливні брикети, – ділиться знаннями винахідливий мешканець міста над Тисою. – Перепонки також можна спалювати, або ж використовувати  для приготування лікарської настоянки від багатьох недуг.

Слід зазначити, що незважаючи на величезну популярність горіхів, у нашій області досі немає жодного підприємства, яке б займалося переробкою унікальних плодів. Тож більшість «золотих зернин» відправляються до європейських держав. Не дарма кажуть, що горіх цінний не тільки для здоров’я, але й для бізнесу.