Володимир Смоланка: «УжНУ – університет із європейським характером і дух демократії домінує у ньому»

Ректор Ужгородського національного університету професор Володимир Смоланка – єдиний в Україні лікар, що є керівником класичного університету, Президент асоціації нейрохірургів України та єдиний з українських фахівців тренер-викладач в Європейських асоціаціях із медичних спеціальностей, – повідомляє прес-служба УжНУ. Про сьогоднішню ситуацію у найбільшій освітній установі Закарпаття, її плани на найближчу перспективу та про лікарську діяльність ректора – у розмові з Володимиром Смоланкою.

Про реформи

– Володимире Івановичу! Чим живе сьогодні  УжНУ? Яка ситуація з реформуванням вишу?

– Ужгородський національний університет є найбільшою установою Закарпаття, яка займається формуванням людського капіталу та інтелектуального і технологічного потенціалу. На даний час у виші навчається більше 14 тисяч студентів.

Три тижні тому розпочався другий семестр нинішнього навчального року. Ми були одним із тих небагатьох вишів України, який зробив це вчасно. Більшість університетів розпочала навчання лише з 27 лютого, оскільки їхнє фінансове становище не дозволяє повністю оплатити комунальні послуги в зимню пору року та забезпечити виплату заробітної плати. Навіть університети-флагмани нашої освіти відправили своїх працівників на початку цього року у неоплачувані відпустки та зняли, принаймні на весняний семестр 2016-2017 навчального року, доплати за наукові ступені та вчені звання. Важливо, що ми змогли уникнути цих негативних моментів. Безумовно, підвищення мінімальної заробітної плати наклало додаткове навантаження на наш бюджет, дещо «звузило» можливості для проведення реконструкцій, капітальних ремонтів та придбань. Але, незважаючи на це, започатковані в останні роки позитивні перетворення будуть продовжуватись.

З першого лютого введено в дію рішення Вченої ради університету щодо реорганізації структури нашого університету. Три факультети: міжнародної політики, менеджменту та бізнесу, історичний факультет та факультет міжнародних відносин було реорганізовано. На їхній основі створено факультети історії та міжнародних відносин і міжнародних економічних відносин. Була проведена реорганізація і факультету здоров’я людини – на його базі спільно з кафедрою фізичного виховання створено факультет здоров’я та фізичного виховання. На базі природничо-гуманітарного факультету з угорською мовою навчання та Центру гунгарології створено Українсько-угорський навчально-науковий інститут.

У результаті реорганізації ми зараз маємо 20 факультетів та два навчально-наукові інститути. Якщо глянути на структуру зарубіжних та найбільших українських університетів, то побачимо, що вони мають меншу кількість факультетів, ніж УжНУ. Тобто загальною тенденцією є створення великих факультетів із значною кількістю студентів, потужним професорсько-викладацьким складом, сучасною матеріально-технічною базою. Усе це робиться для адекватної концентрації ресурсів, що дозволяє досягти кращих результатів у освітній та науковій діяльності. До прикладу,  університет ім. Масарика в місті Брно на майже 36 тисяч студентів має тільки 9 факультетів. Віденський університет має 15 факультетів, але навчається там 94 тисячі студентів.

– Чи означає це, що реорганізація та укрупнення факультетів в УжНУ матиме місце і надалі?

– Ймовірно, так. Але це не будуть якісь механічні об’єднання факультетів, а рішення про їхню реорганізацію прийматимуться тільки за прогнозованої вигоди для університету. Багато залежатиме також від контингенту студентів.

– Яка зараз ситуація на реорганізованих факультетах?

– Загалом реорганізація сприймається позитивно. Зараз на факультетах відбуваються збори трудових колективів, іде процес формування Вчених рад. Реорганізація йде за планом і немає жодних сумнівів, що вона піде на користь розвитку цих факультетів.

Про вступну кампанію

– УжНУ уже живе новою вступною кампанією. Яких новацій слід очікувати майбутнім абітурієнтам?

– Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2017 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України, приймальною комісією розроблено Правила прийому до Ужгородського національного університету у 2017 році. Їх у повному обсязі університет оприлюднив на офіційному сайті одним із перших. Тут є цілий ряд новацій, оскільки впродовж останніх років йде активне реформування освіти, у тому числі вищої.

Конкурсний відбір при вступі на перший курс для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного або фармацевтичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти буде проводитися на основі результатів ЗНО та середнього бала атестата.

Подавати заяви необхідно в електронному вигляді (у тому числі і на заочну форму навчання). На відміну від попередніх років, із метою уникнення «зависання» єдиної електронної бази даних у перші дні подачі документів, уже з 29 червня можна реєструвати електронні кабінети вступників, завантажувати додатки до атестатів про повну загальну середню освіту. А початок прийому заяв та документів – із 12 липня. Цього року можна буде подати 9 заяв на 4 різні спеціальності на місця державного та регіонального замовлення. Кількість заяв на участь у конкурсі на місця за кошти фізичних та юридичних осіб не лімітовано. Визначено обов’язкові та вибіркові сертифікати, необхідні для вступу на різні спеціальності, та їхній ваговий коефіцієнт. Конкурсний бал для вступу на перший курс на основі повної загальної освіти обчислюється так, як і в минулі роки.

Новим цього року є те, що остаточний конкурсний бал абітурієнта в УжНУ буде отримуватися множенням на регіональний коефіцієнт 1.02, а також, у визначених випадках, на галузевий (1.03) та сільський (1.02) коефіцієнти.

Хочу звернути особливу увагу випускників шкіл на те, що ми вперше проводимо профорієнтаційні олімпіади. Якщо вступник вдало виступить на цій олімпіаді, то він має право додати до двадцяти балів до свого результату ЗНО з одного із предметів, але знову ж таки, це стосується тільки вступу на ті педагогічні, математичні, технічні та природничі спеціальності, які перелічені в додатку №4 Правил прийому.

Минулого року ми востаннє проводили прийом для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». Буквально кілька тижнів тому відбувся перший випуск магістрів, які навчалися рік і 5 місяців вже за новою програмою, що складала 90 кредитів за системою ЄКТС. А влітку вперше випустимо магістрів, які вчилися за освітніми програмами, що передбачали 120 кредитів ЄКТС, тобто – два роки. Це будуть студенти математичного, фізичного та хімічного факультетів. Цього року вперше вступ на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «право» проводитиметься за результатами єдиного всеукраїнського фахового вступного випробування, який буде проведено у всіх вишах, що готують магістрів-правників, одночасно.

Більш детально з цією всією інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті університету www.uzhnu.edu.ua.

– Незважаючи на всезростаючий інтерес до здобуття вищої освіти, конкуренція за вступника між вишами щороку зростає...

– Справді, конкуренція між вищими навчальними закладами є дуже високою. Упродовж останніх років додалася ще й конкуренція з боку іноземних вишів і частина випускників шкіл їдуть здобувати освіту до сусідніх країн. Безумовно, їх приваблює можливість отримання диплому країни, що є членом Європейської Унії. Це – нерідко єдиний вагомий аргумент. Буває, закордонні університети приваблюють інформацією про те, що навчання там є безкоштовним. Насправді, це не зовсім так, адже студент не платить за навчання, але придбання книг, методично-навчальних посібників, як і проживання в гуртожитках, є платним і дійсно недешевим. А стипендії отримати там практично неможливо.

На жаль, не завжди вступники та їхні батьки звертають увагу на якість освітніх послуг, які надаються в тому чи іншому закордонному університеті. Часто вона не надто висока. Впродовж останніх років до нас регулярно звертаються з проханням залучити наших фахівців для читання лекцій у різних університетах сусідніх країн. Це засвідчує не лише високий професійний рівень наших викладачів, а й вказує на дефіцит кваліфікованих викладацьких кадрів там. Водночас хочу сказати, що диплом УжНУ є визнаним у світі. Наші випускники без перешкод можуть працювати, і успішно це роблять, у будь-якій установі на Заході. Так, надзвичайно сприятливі умови для працевлаштування випускників створено у сусідніх країнах. Влітку цього року, побувавши у одному з найбільш потужних наукових центрів Європи в м. Трієст, де розміщено найбільший європейський центр із лазерних технологій, зустрів двох випускників УжНУ. Тільки в лабораторіях, наукових підрозділах фізичного факультету Карлового університету Праги працює сім випускників нашого університету. Чи це не свідчення того, що диплом нашого вузу котується і є ознакою якості отриманої в УжНУ вищої освіти?

– Чим УжНУ приваблюватиме вступників?

– У нас висококваліфікований професорсько-викладацький склад, постійно відкриваємо нові спеціальності, створюються нові освітні програми. На цей час в університеті працюють за  основним місцем роботи 146 докторів наук, професорів та 698 кандидатів наук, доцентів. У нас із лекціями постійно виступають відомі люди, цікаві особистості, проводяться дискусії, круглі столи з актуальних для молоді проблем. У різних програмах академічної мобільності за кордоном у 2016 році взяло участь більше 280 наших студентів. Наш університет сповідує європейські цінності, тому дух демократії, свободи превалює в УжНУ.

У нашому університеті надзвичайно широкі можливості не тільки для навчання, але й дозвілля студентів. В останні роки в центрі нашої уваги перебуває питання поліпшення побутових умов студентів. Минулого року проведено реконструкцію двох поверхів у блоці «А» найбільшого гуртожитку №4. Там зараз створено дійсно європейські умови для проживання студентів. Нинішнього літа будемо проводити реконструкцію четвертого поверху, а також уже розпочали великий обсяг капітальних робіт у гуртожитках на Студентській набережній.

Про фінансовий стан

– Звідки берете кошти на ремонти, адже вони дороговартісні?

– Без стійкого позитивного фінансового становища університету такі масштабні роботи неможливі. Ретельно вивчивши звіти ректорів провідних вищих навчальних закладів України, можу сказати, що такі значні обсяги робіт, які були виконані у нас, не зміг дозволити собі жодний університет. Навіть найкрупніші вузи нашої країни проводили в 2016 році тільки поточні ремонти. Минулого року лише обсяги витрат університету на проведення робіт з капітального будівництва, капітального та поточного ремонтів склали 14 мільйонів  329 тисяч гривень. Це стало можливим завдяки правильно розробленій стратегії розвитку університету та виваженій, не авантюрній фінансовій політиці, що приносить хороший результат – у 2016 році ми повноцінно наповнили спеціальний фонд, подвоївши за три роки надходження до нього.

Про лікарську справу

– Попри зайнятість на посаді ректора, ви продовжуєте активну лікарську діяльність, оперуючи щорічно більше 200 пацієнтів. Коли стоїть вибір: іти в операційну, чи на важливу зустріч, від якої залежить розвиток вишу, – що обираєте?

– Така дилема не виникає, оскільки я ретельно планую свій робочий день. Роботу у клініці проводжу з 12 до 15 години, оперую майже щоденно, включно з суботою. До обіду працюю завжди в ректораті, туди ж повертаюся і продовжую працювати до вечірніх годин. Часто з проректорами «засиджуємося», вирішуючи важливі для університету питання, до 20 години.

– Ви є викладачем Європейської асоціації нейрохірургічних товариств. Розкажіть про вашу участь у її роботі.

– Щорічно Асоціація проводить три курси в рамках чотирьохрічних курсів для нейрохірургів Європи. Ці курси  дуже популярні, є висока конкуренція серед слухачів, щоб потрапити туди на навчання. Викладацький склад – це 30 найкращих нейрохірургів Європи, ентузіасти своєї справи, чудові фахівці і достойні люди. Наші слухачі оцінюють лекції, практичні заняття. При отриманні невисоких оцінок тренера (викладача) замінюють іншим. Після завершення курсів слухачі здають європейський екзамен із нейрохірургії, який складається з двох частин: першої – письмової, яку в минулому році здали лише 28% слухачів, та усної, до якої допускаються лише ті, хто був успішний на першому етапі (здають до 70% з допущених). За всю історію незалежної України лише два нейрохірурги успішно здали європейський екзамени. Приємно, що це працівники Ужгородського центру нейрохірургії та неврології. Цей лікувальний заклад є однією з найкращих клінічних баз нашого університету і обидва лікарі викладають за сумісництвом  в УжНУ.