Що гальмує будівництво переходу на кордоні зі Словаччиною

В Україні "слабкою ланкою" залишається питання пунктів перетину кордону між Україною та державами  Євросоюзу. Наразі це не менш актуально, ніж питання видачі віз або отримання безвізового режиму. А за наближення України до скасування візової завіси вага переходів ще більше зростатиме. Адже безвіз однозначно стимулюватиме українців подорожувати до сусідніх країн ЄС, але чи сприятиме цьому прикордонна інфраструктура країни?

Євросоюз навіть готовий допомогти Україні вирішити цю проблему – от тільки Україна не завжди допомогою належно користується. Символічною в цьому сенсі є ніби цілком рутинна подія: найближчим часом має бути оголошено переможця тендеру  на реконструкцію української частини пункту пропуску "Ужгород – Вишнє-Нємєцьке" на українсько-словацькому кордоні. Тут треба додати –  скандальну реконструкцію.

До 2007 року в Ужгороді працював не лише автомобільний, а й пішохідний перехід. Однак через входження Словаччини до Шенгенської зони його закрили для модернізації інфраструктури відповідно до європейських стандартів. Далі почалася фінансова криза, робота на словацькому кордоні на деякий час призупинилася, та у 2015 році зрештою завершилася. Однак пішохідний і  велосипедний рух не поновлено досі.

"Двома ключовими передумовами відновлення функціонування пункту пропуску "Ужгород – Вишнє-Нємецьке" у велопішохідному режимі є завершення розбудови належної інфраструктури для пішоходів та велосипедистів з українського боку кордону та створення відповідної правової бази", –  резюмує поточну ситуацію МЗС України у відповіді на інформаційний запит ЄП. Щодо першої "ключової передумови" є одна родзинка.  

Українська сторона не просто не спромоглася виконати досі нескладні будівельні роботи, а не змогла зробити це за кошти Євросоюзу. Річ у тім, що грант на облаштування обох сторін  переходу "Ужгород – Вишнє-Нємецьке" було виділено у рамках проекту "Модернізація та реконструкція пунктів пропуску на словацько-українському кордоні". Бюджет його 6,8 млн. євро, 90% яких – це кошти ЄС. Проект є частиною ширшої програми транскордонної співпраці Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна.

Причина тяганини з українського боку –  і в замовнику, а це Закарпатська митниця ДФС,  і в підряднику. Тепер уже колишньому. Коли словаки вже завершували 2015 року свою роботу, в Ужгороді лише уклали контракт із відібраною в результаті тендеру фірмою  ТОВ "Торговий Дім Укрвторресурс".  

Компанія зареєстрована в Києві, але фактично чернівецька, депутата місцевої ради Максима Тихоновича. Їй довірили майже 48 мільйонів гривень із гранту ЄС – до слова, раніше компанія зі статутним капіталом 700 тис. грн. і близько не була біля таких великих державних сум. Не дивно, що роботи на переході практично не почалися. Згодом виявилося, що крім "завалених" робіт в Ужгороді,  ТД "Укрвторресурс" має в активі ще скандал із виконанням контрактів із міською владою Чернівців. Зрештою, ужгородський контракт із ними було розірвано. У листопаді 2016 року Закарпатська митниця провела новий тендер.

Зараз відбувається визначення його переможця. Як свідчить сайт Prozzorro, фаворитом торгів є ТОВ "ЄІС". Компанія зареєстрована в одному з сіл під Києвом. Очевидно, саме вона і буде новим підрядником. Досі – у вересні цього року –  ТОВ "ЄІС"  виграла лише один державний тендер,  причому досить резонансний.

На замовлення "Ощадбанку" фірма  проводить нині реконструкцію комплексу офісних будівель по вул. Воздвиженській у Києві за майже 32 млн. грн. Жваве обговорення  у вересні викликало насамперед марнотратство державного банку, який у скрутні часи взявся з шиком облаштовувати ВІП-відділення. Ну а заразом увагу привернула компанія-новачок, яка відразу отримала таке солідне замовлення. Залишається сподіватися, що в Ужгороді ТОВ "ЄІС" у разі отримання контракту не піде шляхом попереднього підрядника.

До слова, облаштувати пішохідний перехід Україна повинна відповідно до правил, які визначають порядок здійснення пропуску і контролю на зовнішніх кордонах Шенгену – так званого "Шенгенського каталогу". Це випливає із зобов’язань щодо інтегрованого управління кордонами, записаних в Угоді про асоціацію. Зокрема, це означає роздільні автомобільний та пішохідний потоки.

То коли ж  люди підуть пішки з Ужгорода до Словаччини? На жаль, не скоро. "Орієнтовний час завершення реконструкції пасажирської частини пункту пропуску "Ужгород – Вишнє Нємецьке" складає 10 місяців, тобто – вересень-жовтень 2017 року", – повідомили в Головному управлінні Державної фіскальної служби Закарпаття. Однак якби навіть новий майбутній підрядник зробив все як треба і блискавично, на заваді пішоходного руху є ще одна перешкода – необхідність "створення відповідної правової бази".

Це означає, що уряди України та Словаччини мають узгодити та підписати протокол про внесення змін та доповнень до чинної міжурядової угоди про пункти пропуску через спільний державний кордон, яким буде передбачено пропуск в Ужгороді пішоходів та велосипедистів. Незрозуміло, щоправда, як раніше цей пішохідний рух існував там без протоколу.  Відповіді на це запитання МЗС не надало.

Так само, як  і з будівництвом переходу, ситуація виглядає безпідставним затягуванням часу. Ще в кінці 2015-го –  на початку 2016 року зовнішньополітичні відомства України та Словаччини обмінялися нотами, які засвідчили обопільну згоду щодо облаштування  велопішохідного руху на переході "Ужгород – Вишнє-Нємецьке" і намір розпочати відповідні консультації.  Щоправда, твердження Києва та Братислави тут різняться: МЗС України наполягає, що ноту такого змісту від словаків не отримували.

Якби там не було, українська сторона розпочала практичні дії лише у серпні. Зокрема, було підготовлено проект згаданого протоколу, проведене внутрішньоукраїнське міжвідомче узгодження. Словакам документ передали на початку вересня.

Нині очікується, що протокол підпишуть у першій половині 2017-го. Залишається лише шкодувати. Бо якби всі причетні до справи відомства діяли без тяганини і відповідально, пішохідний перехід міг би відкритися ще цього року.