Закарпатські депутати обговорили катастрофічний стан доріг краю. Бідкаються, що мало грошей на ремонт

У понеділок, 13 березня, комісія з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій вивчала проекти рішень до порядку денного другого пленарного засідання шостої сесії облради.  Провів її заступник голови комісії  Петро Добромільський. У її роботі також взяли участь заступник голови обласної ради Петро Грицик, керівники структурних підрозділів ОДА.

Найперше депутати розглянули профільні проекти рішень,  серед яких – хід виконання Регіональної програми з ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування на 2015 – 2018 роки, про виконання Програми підвищення ефективності функціонування ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2013 – 2016 роки, Про затвердження Плану заходів на 2017 рік із виконання Програми енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2016 – 2020 роки та ін., – зазначає прес-служба Закарпатської облради.

З них інформували директор департаменту житлово-комунального  господарства, будівництва та інфраструктури облдержадміністрації Едуард Маляр та перший заступник  начальника  Служби автодоріг у Закарпатській області Василь Рурич.

Як наголошували депутати, погані дороги – одна з найболючіших проблем закарпатців. За словами Василя Рурича, виконання робіт у 2016 році за рахунок всіх джерел фінансування на дорожніх об’єктах області (автодорогах загального користування, вулицях і дорогах комунальної власності) склало 590419,9 тис.грн.  Із загального фонду обласного бюджету на фінансування витрат, пов’язаних із проведенням поточного ремонту автодоріг області, у 2016 році було виділено 1400,0 тис.грн., освоєно – 1396,4 тис.грн. На цей рік передбачено з обласного бюджету 700 тис грн,  але вони пішли на виготовлення проектно-кошторисної документації. На сьогодні фінансування по цій програмі відсутнє.

Депутати ставили жорсткі запитання. Бо, на їх тверде переконання,  закарпатські дороги – це не тільки одна з візитних карт держави, перспективний розвиток території, логістики, а й комфорт і безпека кожного з нас. Зазначалося, що Закарпаття  включено в дорожній експеримент, відповідно до якого 50% від суми перевиконання надходжень митниці спрямовуватиметься на ремонт крайових доріг, що дасть поштовх  для розвитку дорожнього господарства найзахіднішої прикордонної області України.

Як доповів Едуард Маляр, від експерименту на дороги очікується додатково 155 млн грн. Та позаяк відсутній механізм використання коштів з митниць, то справа не рушила з місця.

Петро Добромільский вніс чітку пропозицію у ході пленарного засідання шостої сесії звернутися  до вищих органів державної влади про необхідність прискорення методики розрахунку щомісячних показників надходжень  митних платежів у територіальному розрізі та затвердити перелік доріг для ремонту. Гостро ставили питання і про якість робіт.

– Ремонтні бригади в грудні минулого року ще проводили в області, у т.ч. і  на Перечинщині ямкові ремонти, але вже на початку березня цього року на тих самих місцях знову ями, от суцільні відрізки витримали, – мовив Петро Грицик і додав. – Веду до того, що повинні працювати з урахуванням світових практик, з використанням спеціальних присадок для асфальтобетонних сумішей, спеціальним миттям щебеню на заводах, гарантій на виконані роботи та жорсткого виконання контролю за ними. Інакше від осені до весни далі мільйони осідатимуть у ямах.

Авжеж, на дрібні ремонтні роботи, за словами доповідачів, цьогоріч  з держбюджету виділено для області 82 млн грн., з яких зима вже 20 млн грн. «забрала». Тому депутати вважають, що дорожній експеримент, в який включено і наш край, це реальний шанс почати будувати якісні дороги, бо саме вони показують рівень розвитку країни.

Відтак, депутати обговорили проект рішення про виконання Програми підвищення ефективності функціонування ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2013 – 2016 роки. Звісно, вони підтримали його  і рекомендували до розгляду на сесії Але  тим не менше поставили низку запитань по суті: щодо технічного оснащення, колективу, керівництва тощо. Серед іншого запитували, чи може аеропорт заробляти на себе? Відповідь обнадіяла. Виявляється, якщо здійснювати один щоденний  рейс «Ужгород–Київ», то це  дасть змогу  утримувати аеропорт, платити людям зарплату тощо. Однак для розвитку необхідно придбати та встановити радіолокаційне обладнання, світлосигнальну систему, інструментальні системи посадок тощо.

Крайові депутати серйозно поставилися до потреб аеропорту, а тому  вирішили провести виїзне засідання профільної комісії га місці, де спільно напрацювати  покрові завдання, одним із яких убачається за важливе  знайти ефективного менеджера. Такого, аби зумів  не тільки зберегти унікальний  аеропорт, який свого часу  приймав 18 літаків на добу, де щорічно перевозилось 146 тис.пасажирів, а й  розвивати його  на належному рівні.

Зважено підійшли члени комісій і до питання про затвердження Плану заходів на 2017 рік із виконання Програми енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2016–2020 роки та ін. Наголошувалось, що це питання актуальне  майже для всіх самоврядних територій і неодноразово порушувалось депутатами під час засідань планових комісій. На жаль, сама  Програма не фінансувалася з обласного бюджету ні торік, не виділено кошти для її заходів і на цей рік. 

Як повідомив Е.Маляр, на сьогодні  у закладах освіти і медицини  краю 108 твердопаливних котлів переведені на вугілля. Та оскільки є ризик з перебоями вугілля, то депутати запропонували  модернізувати ці соцзаклади, утеплити їх та замінити вікна і двері на енергозберігаючі. А для цього, звісно, виділити з обласного бюджету  кошти.

Обласні обранці також уважно обговорили низку проектів рішень, що пропонуються до порядку денного пленарного засідання шостої сесії з питань медицини, освіти, культури, спорту та транскордонного співробітництва.  Підтримали  пропозиції окремих департаментів облдержадміністрації   про виключення з порядку денного, інші, що надійшли в міжсесійний період, - навпаки  підтримали.