Майстер з Мукачева свого часу обув кожного п’ятого мукачівця

Сорок п'ять років Вільмош Золтанович Вахтенгайм віддав обраній раз і назавжди скромній професії шевця. Іншими словами – увесь цей час виготовляє нове модельне і лагодить старе поношене взуття. Зранку й до вечора – одна й та ж робота з допомогою молотка, гвіздків, дратви і голки.

– Чи не надокучило? – тихо запитую майстра, щоб не образити.

– Двох однакових ремонтів не буває, як і немає достеменно двох однакових пар взуття. Я ж щоразу беру до рук іншу пару, оглядаю, потім міркую, як швидше і доброякісно виконати роботу. А коли біля тебе – стос взуття, то нудьгувати аж зовсім ніколи.

Ось і уся красномовна відповідь. Без пояснень і коментарів. Скромна, як і робота. А починав Вахтенгайм свій трудовий шлях на колишній Мукачівській фабриці індпошиву і ремонту взуття 15-річним підлітком. Виріс з учня до висококваліфікованого закрійника. Саме Вільмошу Золтановичу, коли відкрився новий цех по виготовленню модельного взуття, довірили викроювати заготовки. Щоб уявити собі обсяг виконаної ним роботи протягом чотирьох з половиною десятиріч, досить сказати, що швець взув у зручне модельне на той час взуття кожного п'ятого дорослого громадянина Мукачева.

Останні 12 років Вільмош Вахтенгайм працює майстром по ремонту взуття в мікрорайоні вулиці Окружної. Люди йдуть до Віллі-бачія з усього Мукачева. Що приваблює їх сюди, коли такі ж майстерні є чи не в кожному мікрорайоні, під боком? По-перше, тут ніколи не відмовлять у найскладнішому ремонті. Я був свідком, коли пенсіонерка Агнета Варга роззулася і подала майстрові «трухлявий» чобіт, якого не наважилися полагодити в інших майстернях, куди зверталася літня жінка. А Вахтенгайм не відмовив, а щиро поспівчував літній жінці. Навіть грошей за ремонт не взяв…

По-друге, лагодить швець взуття швидко і якісно. Поточний ремонт виконує «на ходу», середній – протягом дня, складні – за два-три дні. Віллі-бачі надасть пристойного вигляду зношеному модельному взуттю, мініатюрним жіночим туфелькам і босоніжкам на шпильках, чоловічому взуттю, навіть дасть раду альпіністському та ковзанярському спорядженню. Полагодить швець за необхідності бутси, м'ячі, кросівки…

Усіх відвідувачів у своїй майстерні Віллі-бачі обслуговує культурно і ввічливо, для кожного клієнта знайде добру пораду. Біля нього опанували ремесло шевця понад півсотні робітників. А ще навчилися премудростям спілкування з вимогливими клієнтами.

– Від того, – каже Віллі-бачі, – чи зумієш знайти з відвідувачами спільну мову, залежить кількість клієнтів, зрештою – твоя зарплата і добробут сім'ї.

У шевця з Окружної завжди є робота, бо до цієї майстерні залюбки ідуть клієнти.

Досвідом роботи Вільмош Вахтенгайм ділився з майстрами Угорщини, Словаччини і Німеччини. До речі, в Німеччині разом з кращими шевцями Мукачівської фабрики індпошиву й ремонту взуття Василем Гаджегою, Василем Годьмашем, Іваном Копачем та Василем Юском Вільмош Золтанович відпрацював за контрактом цілих півроку. Це була справжня школа високих технологій і морального виховання.

Іван Копча