Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Як двоє закарпатців поїхали на заробітки на інвалідних візках

Як двоє закарпатців поїхали на заробітки на інвалідних візках

Сьогодні часто кажуть: "Коли б не нестатки…". Або: "Якби батьки нам допомогли!". Василь і Олена так не говорять. Обоє вони – без ніг. Їздять тільки на інвалідних візках. Але скільки в них життя! У Олени в батьків однокімнатна квартира. Вдома є ще сестра. У Василя батьки – пияки. Вони вже набридли всьому селу. І от Василь та Оленка побралися. Люди казали: "Так, одному страшно, та хочу будуть одне до одного говорити".

ВІДЕО ДНЯ

Але тут почалася криза 90-х. На той час у них уже був синочок. Коли жінка завагітніла, від дитини її відмовляли всі: родичі, знайомі, лікарі. А коли вона народила, медсестра принесла їй дитину, а сама в другій палаті невдоволена забуркотіла: "Розводять тут калік". Проте Олена не образилася, вона тільки змучено посміхнулася до новонародженого сина, – повідомляє газета "Екстра Закарпаття".

Дві інвалідні пенсії не могли прогодувати трьох людей. На рік вони якось притулилися у старої жінки, яка не мала дітей. А потім подружжя поїхало на заробітки. Так, так, разом із бригадою земляків вирушили до Австрії. Василь дуже добре розумівся на будівництві. Він там став і архітектором, і прорабом. Замовники його справді на руках носили. А Олена тим часом готувала їсти. Прив’яже малого до себе і куховарить.

Реклама
Читайте також:
Яку суму заробітчани перерахували до України у 2016 році

Десять років вони так працювали. А потім повернулися додому. Тут їм виділили землю під будівництво. Спочатку жили у вагончику. А через два роки – вже у своїй хаті. Дуже люблять односельці приходити до них у гості. Бо не чути в цій хаті жодних нарікань. Замість того, аби скиглити, тут завжди думають, як допомогти собі і людям. Буває, зайдеш до хати, а там – нікого. А Олена на городі поле грядки, малий Степанко їй допомагає. А Василь на візку косить траву.

Реклама

Єдине, що їх сьогодні обурює: ставлення держави. От приїде Олена до сільської крамнички, а там пандуса нема. Продавчиня вже знає, все їй приносить на вулицю. Та в райцентрі теж не краще. Наприклад, до пенсійного фонду ніби і веде пандус. Але бодай один чиновник пробував ним за’їхати нагору? Для цього треба мати звання майстра спорту.

А недавно в них народилася ще одна дитина – дівчинка. Здорове, радісне дитя.

Скопійовано
Наш сайт використовує файли cookie
Для чого це нам потрібно