Декомунізація та децентралізація: історія успіху маленького селища

Закарпатські журналісти вирішили дослідити, як проходять процеси децентралізації в інших регіонах.

В середині червня всеукраїнська громадська організація «Асоціація сприяння самоорганізації населення» презентувала результати дослідження «Соціальна ефективність органів місцевого самоврядування». Його провели за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) та фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Аналітики вирішили дослідити соціальну ефективність органів місцевого самоврядування кількох територіальних громад Одеської області.

Крім визначених показників соціальної ефективності, які перевіряли документальним шляхом, тут опитали близько 230 місцевих експертів з числа представників органів влади, бюджетних установ та громадського сектору.

Серед 73 показників, за якими оцінювався ступінь задоволення основних потреб мешканців, 22% було оцінено гірше, ніж задовільно. Так, зокрема, незадовільним виявились якість доріг, водовідведення і каналізації, створення робочих місць та умови розвитку підприємництва.

Одна із громад, яка наразі проходить процес об’єднання із навколишніми селами та потрапила в дослідження – селище Доброслав. Це невеликий районний центр на менш ніж 7 тисяч осіб за 45 кілометрів від Одеси. Майже рік пройшов з того моменту, відколи його «декомунізували», перейменувавши із Комінтернова.

З минулого року, орієнтуючись на основні проблеми селища, тут почали процес їх вирішення. Одним із напрямків такої роботи стало активне реконструювання доріг із використанням сучасних європейських технологій. Колишню ґрунтівку за рахунок державної субвенції перетворили на асфальтовану дорогу, застосувавши ноу-хау – георешітку. Вона призначена для армування основи дороги у якості несучого шару, розташованого на слабких грунтах. Модулі георешітки укладаються один на одного. Чарунки заповнюються щебенем або піском з пошаровим ущільненням, після чого їх закочують асфальтом. Висока швидкість і простота монтажних робіт спеціальними анкерами гарантують максимальне скорочення термінів дорожнього будівництва.

До вирішення сміттєвої проблеми у селищі підійшли кількома шляхами. З одного боку тут впровадили європейську практику роздільного збору побутового сміття, встановивши відповідні контейнери.

За словами селищного голови Людмили Прокопечко, вона на практиці побачила, як працює теорія «розбитих вікон». Відповідно до цієї теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Тому, щоб не допустити подальшого розширення стихійних сміттєзвалищ, на місці найбільших та найдавніших тут почали будувати міні-парки.

Так у одній із зелених зон селища створили етно-парк, присвячений «Лісовій пісні» Лесі Українки із однойменною назвою. Тут гостей зустрічають вирізьблені з дерева герої драми-феєрії, невелике озеро та сцена для концертів. Крім нього запроектували та активними темпами втілюють план реконструкції ще кількох стихійних сміттєзвалищ. На їх місці вже з’явились парк «Японський сад» та парк «Закоханих сердець».

Як зазначили у селищній раді, будівництво парків відбувається, в основному, завдяки спонсорським коштам і зусиллям працівників селищної ради та активних громадян. Проте тут трохи злукавили, адже доволі значна частина коштів на благоустрій пішла і з місцевого бюджету.

За даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, з початку року на благоустрій та покращення іміджу селища, селищна рада витратила більше 4,8 мільйона гривень. Так, зокрема, у ремонт доріг тут вклали більше 1,3 мільйона гривень, впорядкувавши близько шести вулиць. Ремонт систем водопостачання та водовідведення коштували селищній раді майже стільки ж. Більше мільйона гривень вклали у ремонт тротуарів та впорядкування міні-парків, де стежки також викладені бруківкою. Боротись із порушниками громадського порядку та недобросовісними жителями тут вирішили за допомогою системи відеоспостереження. На її оснащення витратили близько 200 тисяч гривень. Місцеві депутати кажуть, вона себе виправдовує, адже завдяки відео з камер спостереження вже вдалося виявити кількох жителів, які плюндрували свіжовисаджені клумби. Близько 300 тисяч гривень у селищі витратили на ремонт вуличного освітлення, освітливши таким чином п’ять вулиць.

Для надання привабливості селищу тут встановили креативні автобусні зупинки у вигляді парасолі, знаку «інь-янь» тощо. Міні-парки стали тільки однією із складових так званої стратегії розвитку селища. Одним із векторів розвитку, на який потрібно орієнтуватися, тут вважають зелений туризм. Саме на туриста роблять ставку у майбутніх доходах місцевого бюджету, адже зараз дохідна складова економіки селища тримається в основному на податках невеликих господарств.

За результати роботи з благоустрою обласна конкурсна комісія визнала Доброславську селищну раду переможцем конкурсу з розвитку соціальної інфраструктури та благоустрою території в 2016 році серед селищних рад Одеської області. Проте це тільки початок змін, адже за результатами дослідження соціальної ефективності органів місцевого самоврядування, оцінка місцевими жителями ступеня задоволення їх основних потреб виявилась нижчою за очікувану.