Тересвянські школярі їздили на озеро Синевир та в Колочаву

У школярів триває пора канікул. Учні 4-А класу Тересвянської ЗОШ І-ІІІ ст. разом  з класоводом Наталією Неболою, вирішили провести безтурботні літні дні ще і з користю, та на власні очі побачити красу і визначні місця рідного краю.  Так виникла ідея вирушити у пізнавальну екскурсію на озеро Синевир та в село музеїв – Колочаву. По допомогу у вирішенні транспортного питання звернулися до народного депутата України Василя Петьовки. Тож, за сприяння нардепа, для поїздки на Міжгірщину школярі  їхали комфортабельним автобусом.

12 липня учні разом з класоводом та батьками вирушили до Національного природного парку «Синевир», відомого багатьма дивами природи, неймовірно гарними гірськими краєвидами та унікальними місцинами.  

Знайомство з цим чарівним куточком Закарпаття розпочали з єдиного в Україні реабілітаційного центру бурого ведмедя. Тут малеча захоплено спостерігала за клишоногими мешканцями, які, зазнавши свого часу жорстокого поводження, знайшли прихисток у центрі. До цієї поїздки багато хто з хлопчиків та дівчат бачив ведмедів лише на картинках у підручниках, тому побачене справило на них неабияке враження. Діти з цікавістю читали про ведмедів на інформаційних стендах.

Наступною зупинкою стало найбільш високогірне озеро Українських Карпат – дивовижний Синевир, овіяний легендами і таємницями. І діти, і їх батьки, не могли намилуватись тутешніми пейзажами. А найсміливіші навіть наважились підкорити 500-метрову підвісну еко-стежку, розташовану на висоті 20 метрів над землею, між кронами височенних смерек.

«Враження найкращі, – діляться юні тересвянці, – з висоти відкривається чудова панорама з виглядом на озеро. Неймовірно цікаво рухатись між кронами дерев, і це - зовсім не страшно»

Затим подорожуючих гостинно прийняло одне з найбільш колоритних закарпатських сіл  – Колочава, яке ще називають селом десяти музеїв. Найвідоміший із них – музей під відкритим небом «Старе село».

Досвідчений екскурсовод надзвичайно цікаво розповідав про кожну з давніх хат на території скансену, про традиції та побут закарпатців у різні історичні періоди. З особливим інтересом діти слухали про те, як сто років тому навчались їх однолітки у церковно-приходській  школі.

Дізнались і про унікальну вузькоколійку, яка колись діяла і на Тячівщині. Серед експонатів подорожуючих зацікавив особистий вагон-дрезина героя-лісоруба Закарпаття Івана Васильовича Чуси з Лопухова. Розмаїття експонатів музею вразило тересвянців. Тож багато хто вирішив ще раз повернутись сюди.

«Як для дітей, так і для дорослих поїздка була дуже корисною, бо дізнались багато цікавого, відкрили для себе нове, почули історію нашого краю, помилувались Карпатами. Деякі побували у цих краях вперше. Тому ми дуже вдячні Василю Петьовці за те, що допоміг нам в організації поїздки», – діляться мами школярів.  

А класовод Наталія Небола додає: «Одна справа – читати про нашу історію та краєзнавство, і зовсім інша – бачити це на власні очі, тому такі поїздки дуже корисні для молодших школярів».