Стежки і шляхи до краси нашого краю

У Європі туризм одвіку розглядався як галузь економіки, успішний спосіб заробляння грошей. Незалежна Україна досі не визнає туризм економічним інструментом, здатним працювати як для наповнення державної скарбниці, так і на підвищення рівня життя людей. Необхідно розробити програму розвитку регіону в цілому та окремих туристичних зон, обсяги і конкретні напрямки інвестування за рахунок державного і місцевих бюджетів. На основі світового досвіду бажано розділити багато інтересів місцевих рад та інвесторів й на цій основі створити чіткі та можливі для обох сторін інвестиційні пропозиції.

До плану мають входити максимум заходів:

охорона природи (Карпатський біосферний заповідник);

культурної спадщини;

будівництво та ремонт доріг, підйомників для гірськолижних баз. Прискорити будівництво дороги Лісабон - Київ (Крітський коридор);

на основі всього цього слід розробити низку комплексних заходів, спрямованих на допомогу населеним пунктам (Закарпатської, Львівської, Чернівецької та Івано-Франківської областей);

стимулювання бізнесу й зайнятості населення.

прискорити прийняття законодавчих актів щодо розвитку туризму в Карпатах, зеленого туризму.

Карпатський регіон представляє одну з найбільших у Європі природних зон з практичною відсутністю утилізаційних підприємств, які шкодять навколишньому середовищу. Зважаючи на унікальні властивості Карпат (історичні, географічні, кліматичні), держава не має права залишатись осторонь розв'язання кричущих проблем, у першу чергу – розробки та поетапного втілення стратегії розбудови туристичної інфраструктури, аби забезпечити привабливість міст, містечок та сіл й залучити мандрівників до відвідань цього регіону, що, безумовно, сприяє розвитку екотуризму, спортивного й активного туризму та полювання.

Термальні джерела Закарпаття потребують особливої уваги, організації інфраструктури, стилю менеджменту. Для цього слід вивчити досвід сусідньої Угорщини в напрямку розвитку зеленого туризму (теж є цьому повчитися в угорців, болгар, австрійців). Для любителів екстриму в Мукачівському замку треба відродити середньовічну в'язницю, для проведення фестивалів вина відродити Середнянський замок (поруч розташовані турецькі винні підвали XVI сторіччя). Відремонтувати гірські вузькоколійки для прогулянок туристів.

Для розвитку зеленого туризму подбати про отримання пільгових кредитів.

Провести категоризацію та сертифікацію туристичних осель.

Розробити національний стандарт що-до надання послуг сільському туризму:

екскурсії в села Хустського району, де ще працюють буйволячі ферми (з дегустацією продукції цих екзотичних тварин);

екскурсії до єдиної в Європі долини нарцисів;

екскурсії в Солотвинські солекопальні;

екскурсії на солені озера («мертве озеро» – аналог Мертвого моря в Ізраїлі);

екскурсії навесні на свято «Сакури» в Ужгород та Мукачево;

відродити чайну плантацію біля підніжжя гір у м. Мукачево (з дегустацією чаю).

Верецький перевал є місцем паломництва для чималої кількості угорців... Найзручнішим районом для пішохідних туристів є Воловеччина, до якої є під'їзд залізницею.

Карпатський регіон – серйозна туристична атракція. Поляки визнають, що не мають десятої частини наших можливостей, а в нас немає десятої частини від кількості туристів, які щороку відвідують Польщу.

Проблемою для пішохідних туристів є відсутність: комунікаційної мережі, систем прознакових шляхів, транспортного забезпечення та самого туристичного продукту, відсутність професійних провідників (у нас роль гіда зводиться до віднайдення дороги, а за кордоном гід ознайомлює з історією, культурою регіону, його особливостями).

Христо Роглєв