Чому закон "Про освіту" розбурхав нові сепаратистські настрої в країні

Одне з головних ноу-хау – 12 річне навчання у школах майже не обговорювали. Каменем спотикання виявилася мова. Західні області повстали – згідно закону навчання має проводитись виключно українською, і саме цей пункт викликав обурення представників нацменшин. І в повітрі знову відчулося напруження і люди заговорили про повторення донбаського сценарію.

Рішення Венеціанської комісії щодо нового українського освітнього закону очікується у грудні. А от місцеві буковинські чиновники, не дочекавшись офіційної відповіді, продовжують мовні пристрасті і тепер звернулись за захистом до омбудсмена щодо порушення прав нацменшин на освіту. Одразу відреагувала Угорщина.

"Угорщина блокуватиме будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту". Ми гарантуємо, що це зашкодить Україні в майбутньому",
– сказав Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Каменем спотиканняв в законі про освіту стало навіть не 12-річне навчання чи об’єднання предметів. Закарпатців обурила лише сьома, так звана "мовна" стаття, яка на їхнє переконання, обмежує права нацменшин. Адже за документом з 5 класу навчання можливе лише українською мовою.

У Міністерстві освіти розповідають, що над підручниками і перекваліфікацією вчителів – працюватимуть. Але наголошують, що реформа потрібна саме в такому варіанті, як за неї проголосували депутати, адже рівень володіння державною мовою випускників шкіл нацменшин – плачевний.

"У Закарпатській області в румуномовних і угорськомовних школах 63% не складають іспит з української мови і звичайно треба думати, як навчити їх української мови, як змінювати підходи відповідно збільшувати сфери української мови в їхньому житті. Тому, що вони живуть в чужомовному оточенні",
– сказав заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

У чому насправді криється причина сепаратистських настроїв на Закарпатті – дивіться у розслідуванні ЦРУ.