Угорщину не влаштовує шкільна освіта для угорців Закарпаття навіть у пропорції 60% українською і 40% угорською, – Посол Угорщини в Україні

Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень в інтерв’ю українським журналістам прокоментував події навколо Закону "Про освіту", зокрема, щодо навчання українською мовою для вихованців угорськомовних шкіл. Пропонуємо уривок з інтерв’ю.

– Дія минулого закону, який існував ще за часів СРСР, призвела до того, що в Україні утворилися цілі анклави, населені пункти, мешканці яких не тільки не володіють державною мовою, а й не розуміють її. Хіба це є плюсом радянської системи, на яку ви посилаєтеся? Як навчити цих людей української в Україні?

– Ще раз хотів би наголосити, ми не захищаємо радянську систему, яка була протягом усіх цих років. Ми говоримо тільки про те, що навіть у тій системі була можливість навчання рідною мовою. Що стосується шкіл з угорською мовою навчання, то в них діти кожного дня вивчають українську. Коли вони складають іспити по закінченню школи, то складають іспити з української так само, як і школярі в інших українських школах. Я думаю, що той угорець, який планує в майбутньому навчатися українською мовою, або українська мова йому буде потрібною в майбутньому для життя, то і зараз він може вивчити українську без проблем. З іншого боку, та особа, яка залишається в угорській спільноті, вона не обов’язково щодня користується українською, яка їй менше потрібна для життя, ніж угорська. Є приклад Берегівського району, де 80% населення є угорцями, і, звісно, там є і українські села. Так от, якщо подивитися статистику із незалежного зовнішнього оцінювання, то навіть в українських селах рівень знань з української мови, володіння нею дітьми не є на відповідному рівні. Як змінити такий стан? Це суто методологічне питання. Потрібно фахівцям сідати і домовлятися, як саме навчати української. Наприклад, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство має дуже слушні пропозиції, методику навчання людей державної мови. Вже роками це товариство «бомбардує» своїми пропозиціями міністерство освіти України, але безуспішно. Вони готові брати участь у цьому процесі. Думаю, вони могли би розповісти докладніше про свої пропозиції.

– Припустимо, дитина має шість уроків на день, п’ять з яких учителі викладають угорською. Яким чином можна збільшити викладання української, аби це було не за рахунок зменшення угорської і не перевищувало межі допустимих навантажень на школярів, які передбачені Міністерством освіти і науки?

– Зараз є 71 навчальний заклад, де навчання ведеться угорською мовою і є 31 навчальний заклад, де навчання ведеться як угорською, так і українською мовами. Угорська меншина хоче зберегти право, аби ті особи, які хотіли би навчатися рідною мовою, мали його, тобто мали право вибору. До речі, дуже багато українських діток записують до угорських шкіл на Закарпатті. І ці школи, і товариство, про яке я згадав вище, готові розробити методологію, визначити, як саме краще навчати мову. Теперішній закон хоче скасувати це право вибору: вже, знаю, лунають пропозиції про 60% викладання предметів українською і 40% угорською.

– 60% на 40% було б прийнятно для Угорщини? З такою пропозицією в ПАРЄ, наприклад, виступив депутат від Естонії Андреас Херкель.

Це приклад, який діє в країнах Балтії, зокрема у Латвії. Ні, така пропозиція для угорської меншини не є прийнятною. Бо це анулює саме право вибору навчання рідною мовою. Тобто, якщо не залишиться права навчання рідною мовою, це загрожуватиме існуванню меншини. Цей закон викликає уже і міжнаціональні суперечки в регіоні. Думаю, для України абсолютно непотрібно зараз це робити. Для Закарпаття ніколи не існувало міжнаціональної проблеми, суперечностей від того, що люди розмовляли угорською, словацькою, українською, русинською мовами. Маю на увазі насамперед побутове спілкування.

– У чому виражаються ці міжнаціональні суперечки?

– Якщо забирають у національної меншини, в даному випадку угорської, можливість або право навчання рідною мовою, вона виявляє певний спротив. Починається істерія у ЗМІ проти Угорщини, що дає підґрунтя для збурення, для націоналізму. Можна говорити не тільки про мас-медіа. Певні політики також заявляють, що Угорщина має взаєморозуміння з Росією через це. Проте не про це мова. Ми просто хочемо, щоби права угорської громади були дотримані. Говорять також про нібито якісь наші територіальні претензії. Але я це вважаю роздмухуванням, політикою проти національної меншини.

– Критикуючи статтю сьому закону «Про освіту», ви не говорите про те, що у ній якраз передбачено право нацменшини на освіту рідною мовою. Ба більше, Рамкова конвенція про захист нацменшин говорить, що держава не зобов’язана підтримувати викладання мови нацменшини, вона має намагатися це робити, причому в обсязі, який не шкодитиме вивченню державної мови. Ви висловлювалися про те, що ухвалений в Україні закон "Про освіту" суперечить вищезгаданій конвенції. Але в чому?

У Конституції Угорщини є пункт, який говорить про те, що якщо угорці, які проживають за кордоном, якщо угорська меншина має якусь позицію і висловлює її, уряд Угорщини повинен підтримати точку зору цієї об’єднаної громади. Ось ця позиція угорців Закарпаття полягає в прагненнях зберегти навчання рідною мовою на всіх рівнях здобуття освіти. Угорський уряд підтримав і підтримує саме цю позицію меншини. Я говорю і говорив про те, що потрібно українській владі домовлятися з представниками угорської національної меншини. Наш уряд приєднається до результатів цих домовленостей.

– Чи сприйме Угорщина рішення Венеційської комісії щодо закону «Про освіту» незалежно від того, яким воно буде?

– Думаю, Венеційська комісія не може прийняти інше рішення, ніж те, що буде в дусі і відповідно до європейських норм і правил, які є правилами для Ради Європи. Чекати рішення Венеційської комісії залишилося недовго, близько одного місяця. Не потрібно забігати наперед. Давайте почекаємо. Сподіваюся, що Венеційська комісія прийме однозначне, а не таке рішення, яке можна по-різному трактувати.