На Закарпатті роздержавилась одна газета

Сьогодні, 24 травня, Ужгородський прес-клуб спільно з Херсонським прес-клубом провели телеміст на базі місцевих телекомпаній на тему «Роздержавлення комунальних ЗМІ в Україні: досвід регіонів». Ужгородські експерти зібралися у студії телеканалу Uin, щоб обговорити з колегами, на якому етапі перебуває процес роздержавлення, які проблеми виникають у редакцій, а також поділитися успішними практиками.

На сьогодні єдиною комунальною газетою, яка роздержавилася на Закарпатті, є «Панорама». Редакція пройшла цей процес ще на початку 2000-их році у стислі терміни. Сьогоднішній процес роздержавлення комунальних ЗМІ проходить не так швидко. Про це розповів Василь Комарницький, заступник директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА. «Реформування не доведено у жодній з 15-ти ЗМІ до кінця. Причина одна: бояться того, що буде далі, чи будуть кошти на папір і друк, оплату працівникам тощо. Ситуація надто складна і тому ніхто не спішить цього робити. Як ми знаємо, до 31 грудня 2018 року всі державні і комунальні видання будуть реформовані»,- каже Василь Комарницький.

Загалом, за словами посадовця, в області повинні реформуватися 30 газет.  Це відомчі газети, видання деяких сіл. Але основна увага приділяється 15-тьом. 

На Закарпатті єдиний, хто буде приймати рішення з перереєстрації державних і комунальних ЗМІ – це Головне територіальне управління юстиції в Закарпатській області (пл. Народна,4). Про те, які документи подавати, як проходить процедура перереєстрації поінформував Олександр Горзов, заступник начальника Управління – начальник відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області: Закон України «Про реформування державних і комунальних ЗМІ» передбачає два етапи реформування. Оскільки 1-ий етап давно закінчився і його пройшла одна газета, доцільно говорити про другий етап.  Спочатку трудовий колектив редакції самостійно приймає рішення про один із способів реформування. Якщо редакції цього не зробили, таке право передається засновникам, які приймають про спосіб реформування ЗМІ. Перший спосіб- це вихід зі складу засновників друкованого ЗМІ за відсутності майна у редакції, тому між засновником і правонаступником укладається відповідний договір. Другий момент – це вихід зі складу засновників друкованого ЗМІ і перетворення цієї редакції у суб’єкт господарювання. Такі заявники звертаються до державних реєстраторів, у даному випадку це можуть зробити і нотаріуси. Хочу наголосити, звернутися можна до будь-якого суб’єкту держаного реєстратора у межах області. Як показує статистика, здебільшого редакції обирають форму товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), де укладається відповідний договір із обов’язковим збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості. Третій вихід – це справа приватизації майна, укладається відповідна угода.  Приміщення передається цій редакції мінімум на 15 років, суборенда цих приміщень заборонена. Четвертий варіант: друковані ЗМІ, засновані центральними органами держави мають перереєструватися в офіційні. Якщо в центрального органу є кілька таких, реформування застосовують до одного, всі інші у порядку перереєстрації».

Щодо пакету документів, то він, зокрема, має включати заяву про перереєстрацію, де вказується причина, договір про правонаступництво, як правило правонаступниками є трудові колективи та інші документи, передбачені законодавством.

Ярослав Гулан, представник ІМІ в Закарпатській області, зауважив, що органи місцевої влади не поспішають приймати рішення щодо роздержавлення ЗМІ. «Над районками зависла загроза ліквідації. Якщо до 31 грудня 2018 вони будуть не реформовані, то будуть просто ліквідовані. Районні  ради не поспішають приймати рішення з тих чи інших причин, редакції відповідно теж. Одна з причин – перешкоджання місцевої влади на шляху до роздержавлення. Місцева влада не приймає рішення, самоусунулася від проблеми. Як приклад можна назвати херсонську районку «Каховська зоря».  Там місцева влада свідомо не приймає рішення, натомість зареєстровані паралельні газети з такою ж назвою», – каже експерт.

Василь Комарницький додав, що рішення Закарпатської облради про реформування державних та комунальних ЗМІ є ще від 14.06.2016 р. «На Закарпатті практично всі ради прийняли рішення про реформування. А те, що видання не дійшли до кінцевого етапу, є кілька причин. Наприклад, ще у 2018 р. редакції повинні отримати фінансову допомогу і, мабуть, побоюються що роздержавляться,  а фінанси не дадуть. Друга причина – люди дійсно не впевнені у тому, що буде далі як буде виходити газета. До цього були засновниками РДА і райрада, зараз доведеться йти, щоб вижити, до бізнесменів».

Телеміст проходив в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).