Життя   • 20 вересня 2018 року, 09:01999

Частину закарпатського телеканалу купили угорці

Екс-голова Закарпатської обласної адміністрації, а нині депутат облради від «Опоблоку» Олександр Ледида продав половину акцій телерадіокомпанії «Даніо», яку закарпатці називають за логотипом – 21-й канал. Покупцем стало Товариство угорської культури Закарпаття – КМКС, яке очолює народний депутат від Блоку Петра Порошенка Василь (Ласло) Брензович. Цю новину закарпатські ЗМІ поширили практично в розпал україно-угорського конфлікту, додаючи, що таким чином Угорщина посилює інформаційний вплив у регіоні.

Угорські організації давно шукали спосіб створити власний телеканал у регіоні. Утім, Золтан Кулін, який 32 роки пропрацював на обласному телебаченні, а тепер іде з «Тиси», щоб розбудовувати оновлений 21-й канал, розповів «Детектору медіа», що продавець першим прийшов до покупця. Спочатку надійшла пропозиція, потім закарпатські угорці шукали гроші, і врешті-решт знайшли. Суму угоди пан Золтан не озвучує, каже, не має на це повноважень. Однак спростовує чутку, що Олександр Ледида залишився з контрольним пакетом акцій. Канал поділили порівну: 50 % на 50 %. Тому й лого не мінятиметься, лише замість «21 Ужгород» перед угорськомовними програмами писатиметься 21 Ungvár (угорська назва міста). Про те, що зміниться на каналі й навіщо він угорцям, Золтан Кулін розповів «Детектору медіа».

– Пане Золтане, як виникла ідея придбати акції 21-го каналу й запустити мовлення угорською?

– Керівництво телерадіокомпанії «Даніо» (в народі – 21-й канал) звернулося до Товариства угорської культури Закарпаття з пропозицією придбати половину ліцензії каналу. Громадська організація «Товариство угорської культури – КМКС» прийняла цю пропозицію й почала шукати гроші. Врешті-решт ресурс було знайдено: громадська організація закарпатських угорців подалася на грант в Угорщині, виграла його й викупила таким чином половину телеканалу.

– Конкретизуйте, будь ласка, у відсотках.

– 50 % акцій ТРК «Даніо». У вересні завершився процес оновлення в Нацраді дозволів на мовлення. І нам уже як співвласникам (ТРК «Даніо» і ГО «ТУКЗ-КМКС») на сім років продовжили цю ліцензію. Це означає, що з 24 годин мовлення ми взяли на себе 12 годин.

– Ми – це…?

– Я вже кажу «ми», бо Товариство угорської культури Закарпаття попросило мене взятися за організацію роботи телеканалу. Згідно з постановою Нацради, 21-й канал є регіональним, а це означає, що встановлена мовна квота: як мінімум 75 % контенту державною мовою, а 25 % може бути недержавною мовою. Із 12 годин ми мовимо шість українською і шість угорською.

– Як домовилися ділити ефір із партнерами з ТРК «Даніо»?

– Домовилися так, щоб і ми, й вони мали ефірний час у прайм-таймі. Відповідно до ліцензії, це переважно науково-популярні фільми та інформація й лише 5 хвилин на день – розважальні програми. Поки що ми ведемо тестове мовлення: щодня півгодини виходимо угорською й півгодини – повтор. Українська редакція щодня виходить годину й година – повтор. Решту поки що забезпечує наш партнер ТРК «Даніо». Плануємо до кінця вересня повністю увійти в цикл шість годин мовлення українською, а до кінця жовтня – шість годин угорською. Наш ефір виглядає так: щопівгодини новини, решта – тележурнали або закуплений матеріал (фільми та серіали). Згодом будуть і авторські програми. Але забезпечити шість годин власного матеріалу наразі нереально. Тому плануємо так: по півтори години на добу оригінального контенту українською й угорською, а решта – повтори й закуплений контент від різних провайдерів.

– Угорських?

– І українських, і угорських. До прикладу, ми ведемо переговори з керівництвом угорського суспільного мовника MTVA, у структурі якого суспільне телебачення, суспільне радіо й телеграфна агенція. Вже домовилися, що вони забезпечать нас контентом public domain або такими матеріалами, які зможуть нам передати безкоштовно. Зараз уточняємо формулювання угоди: на яких підставах МTVA може це зробити.

– Хто працюватиме на каналі? Знайти хороших телевізійників на Закарпатті непросто…

– Зараз формуємо колектив, щоб вести повноцінне мовлення. Дефіцит кадрів на Закарпатті справді дуже великий. У регіоні, окрім Суспільного, ще три великі ефірні телеканали і два кабельні, тому всім дуже важко знайти фахівців.

– Один із закарпатських сайтів повідомляв, що плануєте набрати 60 працівників. Це так?

– Так, орієнтуємося на цю кількість. Але якщо зможемо працювати з меншим числом співробітників, то їх буде менше. У Сербії, у прикордонному з Угорщиною місті Суботиця, схожий на наш телеканал мовить цілодобово й має у штаті 120 працівників. Але там забезпечення на кращому рівні, ніж у нас. Хоча на початку вони теж виходили в ефір із півгодинними програмами, але поступово так розбудували студію, що тепер вона – одна з найкращих у регіоні.

Що стосується якості кадрів… MTVA погодився допомогти з підвищенням кваліфікації працівників угорськомовної частини 21-го каналу. Планується, що угорські фахівці приїдуть на Закарпаття й на нашій техніці зможуть провести курси підвищення кваліфікації. Думаю, що до цих курсів можемо долучити й решту інституцій, де працюють угорськомовні журналісти Закарпаття. Це можуть бути не тільки електронні ЗМІ, а й друковані видання, й радіо «Пульс», яке працює у Берегові.

– Підсумуймо: чи сформований кадровий кістяк оновленого 21-го каналу?

– Українська редакція в авангарді – вона створюється дуже добре. Я запросив Тетяну Вашергелі, яка раніше працювала на обласному телебаченні, очолити цю редакцію. Вона набирає кадри, формує команду і планує роботу. Я їй повністю довіряю й бачу, що справа йде добре.

А стосовно угорської редакції… Зараз ведуться переговори з керівництвом Закарпатської філії НСТУ, бо всі сім працівників редакцій теле- і радіопрограм угорською мовою хочуть перейти на 21-й канал. Ми не хочемо робити цього миттєво, прагнемо, щоби процес був поступовим. Через тиждень я йду у відпустку, після якої на «Тису» вже не повертаюся. А далі поступово будуть звільнятися й решта працівників.

Читайте також:  Клімкін погрожує вислати угорського консула із Закарпаття через видачу паспортів

– А як тоді «Тиса» вестиме мовлення угорською мовою?

– Ми домовилися, що у складний період наші фахівці будуть забезпечувати вихід радіопрограм у таких обсягах, як і раніше. Також будемо перекладати п’ятихвилинки українських новини угорською мовою й забезпечимо один тележурнал на тиждень.

– На яких умовах?

– Укладемо цивільно-правову угоду, де все буде прописано. Ми хотіли би, щоб це пройшло плавно, аби такий крок не сприймався як агресія з боку Угорщини. Бо наразі стосунки між Україною й Угорщиною не дуже хороші. І ми не хотіли б, як то кажуть, доливати оливи у вогонь.

– Розкажіть, будь ласка, про внутрішню редакційну кухню: як ділите владу з Тетяною Вашергелі й чи є теми-табу на 21-му каналі?

– Останнє слово за мною. Але насправді ми все вирішуємо колегіально, я не втручаюся в роботу редакції. Щодо табу, то це – матеріали, які можуть ускладнити стосунки між угорцями й українцями. Проблемні матеріали такого напрямку не будемо виставляти в ефір. Ми хочемо показати, як живуть закарпатські угорці. Українська редакція теж буде працювати в цьому напрямку: старатися висвітлювати тематику, яка стосується угорців Закарпаття. Але це не означає, що ми не будемо цікавитися державними проблемами. Поки що 90 % контенту, який виходить у годинному блоці, стосується українських питань, а не угорської тематики.

Яке «втручання» ще може бути? Може бути побажання керівництва Товариства угорської культури Закарпаття, що показувати, а що ні. В області проходить дуже багато заходів (особливо у вихідні) і треба виставляти багато знімальних груп, щоб вони встигали побувати всюди й показати, що в нас на Закарпатті відбувається. Тому важливо визначати пріоритети.

– Щодо гранту, про який ви згадували: чи надовго вистачить цих грошей?

– Цього гранту вистачило на придбання 50 % каналу й фінансування наших потреб до кінця 2018 року. Ми маємо гроші на зарплати, на побудову студії. Вона, до речі, буде у приміщенні, де колись функціював центр Товариства угорської культури Закарпаття, який підірвали. Тепер там триває реконструкція.

– А як плануєте знаходити фінансування на наступні роки?

– Товариство угорської культури Закарпаття попросило, щоб я підготував бюджет на наступний рік. Я його склав і зараз іде пошук можливостей забезпечити нас необхідними коштами. Шукаємо гроші в Угорщині – через різні фонди й міністерства, які можуть нам допомогти. Знаю, що бюджет підтримки організацій закордонних угорців на 2019 рік уже прийнятий. Ми включені в цей бюджет, але поки що не знаємо, скільки отримаємо коштів і що можемо планувати.

– Пане Золтане, чи є труднощі у 21-го каналу в контексті переходу на цифрове мовлення?

– Для нас це дуже велика проблема. Зараз на Закарпатті є лише шість передавачів. І є біла пляма, де немає цифрового сигналу, – це якраз регіон компактного проживання угорськомовного населення – Берегівський і частина Виноградівського району. У зв’язку з цим і Закарпатська обласна рада, і ТРК «Даніо», й ми звертаємося з листом до «Зеонбуду», щоб вони встановили в цьому регіоні вежу.

– Навіть обласна рада переймається вашою проблемою?

– Це потрібно в контексті полеміки, яка нині точиться навколо 7-ї статті Закону про освіту. Стоїть питання: треба навчити угорськомовне і взагалі неукраїномовне населення державної мови. А як це зробити, коли вони навіть державні програми на телебаченні не можуть дивитися, бо там немає передавача й сигналу? Це важко. Між собою вони спілкуються угорською. У школах ще не дуже добре поставлене вивчення української, хоча я надіюся, що до 2023 року ми організуємо, щоб українська у школах вивчалася на належному рівні. Та поки що саме через телебачення закарпатські угорці могли би чути українську – у фільмах і програмах.

– Поки немає нової вежі, як вас дивитися в Берегівському й Виноградівському районах?

– Ми є в онлайні, а крім того, провайдери кабельного телебачення можуть зняти цифровий сигнал і передати в кабельну мережу. Деякі так уже роблять. Найближчим часом будемо укладати угоди з провайдерами, щоб вони включали 21-й канал в основний пакет.

– Чи не має 21-й канал проблем, наприклад, із радикалами?

– Можу сказати, що нас уже почали критикувати. Наприклад, закарпатський угорськомовний сайт, який фінансується з Угорщини і прихильний до партії «Йоббік» (націоналістична праворадикальна партія Угорщини.), уже критикує наш угорськомовний контент, хоч ми ще повноцінно й не запрацювали.

Що ж до українських радикалів, то вони поки що нам не докучали. Сподіваюся, що й не будуть протестувати. А якщо будуть – я запрошу їх у студію, хай подивляться, хто ми і що робимо. В цьому контексті я пригадую 2015 рік, коли в Ужгороді створювався кореспондентський пункт угорського суспільного мовника MTVA. Не секрет, що кожне режимне підприємство має свого референта зі Служби безпеки України. Тоді я одразу запросив нашого референта у студію, щоб він на власні очі усе побачив і міг краще написати свій звіт. Щоби знав, що ми собою являємо, й переконався, що в нас немає нічого, чого б не було в редакціях інших ЗМІ.

Раніше повідомлялось про скандал, який розгорівся через видачу паспортів Угорщини в Берегові.

Новини від "PMG.ua" у Viber. Підписуйтесь на наш канал.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
PMG.ua