В Європарламент обрали двох угорок, родом із Закарпаття

Депутаткою Європейського парламенту від партії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес» обрали Вікторію Ференц. Від партії Орбана «Фідес» до Європарламенту пройшли загалом 11 депутатів, Ференц була сьомою у списку кандидатів.

Після обрання Ференц заявила, що з отриманим мандатом «буде намагатися представити реальні прагнення угорців Закарпаття та нинішню складну ситуацію громади найширшій європейській громадськості та європейським політикам».

Вона подякувала за роботу попередній євродепутатці від Закарпаття за списком «Фідес» Андреї Бочкор, яка відома тим, що відкрито просувала російські інтереси у Європарламенті. Зокрема, вона одна з небагатьох євродепутатів відвідувала презентацію «мирного плану» кума путіна Віктора Медведчука у Страсбурзі.

Напередодні голосування Ференц закликала «підтримувати кандидатів партії миру». Віктор Орбан позиціонував свою політичну силу як чи не єдину, яка прагне «справжнього миру» в Україні та Європі.

Ференц народилася в селі Палло на кордоні зі Словаччиною у місцевій угорській родині, нині живе в Угорщині. Вона є доценткою єдиного угорського інституту на Закарпатті, а сферою її наукових зацікавлень є «проблеми двомовності» та «мовні права».

Ференц розмовляє українською мовою. Зокрема, вона пояснювала, що, оскільки народилася в Україні, «було природно, що я вивчила також мову, поважаючи країну народження та створюючи можливості для спілкування з українцями, які мене оточують».

Також в Угорщині на виборах до Європарламенту від опозиційної новоствореної партії «Тиса» перемогла уродженка закарпатського міста Берегово Габріела Гержені.

Габріела Гержені народилася в Берегові у 1977 році, де жила перші 10 років життя, після чого переїхала в Угорщину. До 2021 тривалий час працювала в структурах Єврокомісії.

Її публічних заяв про Україну знайти не вдалося. Утім, під час кампанії вона закрила старі дописи на своїй Facebook-сторінці після того, як проурядові пропагандистські медіа почали поширювати зманіпульовані повідомлення, засновані на її старих повідомленнях.

У 2022 році в інтерв’ю виданню угорської меншини Закарпаття Kárpátaljai Hírmondó, Гержені розповіла про дитячі роки, які вона провела у Берегові. Розповідаючи про перші три роки навчання у школі, вона згадала про «незручну коричневу форму, носіння зірки жовтеняти та відмову приймати будь-що з Угорщини — наприклад, обгортковий папір». Вона також розповіла, що у школі вивчали угорську мову, але російська була обов’язковою.

«Ми багато подорожували в цьому районі, а також збиралися з родиною та друзями, як з угорцями, так і з росіянами та українцями. Загалом, я пам’ятаю свої роки там як сповнені любові та веселощів, завжди була їжа, теплий одяг, ми могли купити машину, і дорослі завжди з усім давали раду», — пригадує Гержені.

Вона переїхала до Угорщини з матір’ю навесні 1987 року після смерті батька у попередньому році, хоча підтримувала зв’язок з Береговим і у дорослому віці.

Гержені має диплом юриста. Вона працювала в Міністерстві охорони навколишнього середовища, коли були у розпалі переговори про вступ Угорщини в ЄС. У 2003 році пройшла тримісячне стажування в Брюсселі, в Генеральному директораті Єврокомісії з питань довкілля, після чого була зарахована там на роботу на початку 2005 року.

У 2021 році Гержені повернулась в Угорщину, де нині займається письменництвом. Вона є авторкою короткої прози та книги «Вільна після Брюсселя».

Нагадаємо, родина Нестора Шуфрича живе в одному з найелітніших районів Будапешта.