Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Керівники області зустрілись з представниками бізнесу

Керівники області зустрілись з представниками бізнесу

Сьогодні відбулася зустріч ділових кіл з керівництвом області щодо питань інвестиційної політики. Участь в заході взяли голова обласної ради Володимир Чубірко, заступник голови ОДА Михайло Рівіс, директор департаменту ЖКГ, будівництва та інфраструктури ОДА Василь Пригара, голова федерації роботодавців автомобільної галузі України, голова правління заводу «Єврокар» Олег Боярин, керівник департаменту комунікацій «Єврокару» Олена Чепижко, завкафедри міжнародних економічних відносин УжНУ Володимир Приходько.

ВІДЕО ДНЯ

Володимир Чубірко насамперед зазначив, що обласна влада робить велику ставку на створення нових робочих місць в краї. Без залучення інвестицій, і в першу чергу закордонних цієї мети досягнути майже неможливо. «Ми зацікавлені в нових інвестиціях на Закарпаття. В умовах кризи треба самотужки шукати шлях відновлення виробництва. Реальної децентралізації в країні нема. Інколи навіть навпаки – йдуть зворотні кроки. Населенні бідніє, і це - реальна картина сьогодення. Ми прагнемо все зробити, щоби негативні впливи кризи мінімізувати й створити сприятливе середовище в краї для інвесторів, підприємницьких кіл», - констатував керівник ради.

Олег Боярин вважає, що події в країні надскладні, але «ми маємо не сидіти, склавши руки . Реформи по суті не відбуваються. Кількість людей, які працюють в реальному секторі скоротилися з 4,5 млн у 2013 році до 2 млн цьогоріч. Ми перетворюємося в сировинний придаток. Треба відновлювати довіру іноземних інвесторів, лише так ми зможемо відновити виробництво. І лише так кроки дозволять покращити ситуацію в області», - каже Боярин.

Реклама

У ході зустрічі обговорювали проблематика спеціальних економічних зон. Йшлося про необхідність внесення змін до регуляторного середовища та відновлення інвестиційної привабливості регіону.
Свого часу на Закарпатті СЕЗ діяла доволі успішно, створювалися нові підприємства, нові робочі місця. В результаті, вже в 2004 році Закарпаття зайняло перше місце за динамічним рейтингом інвестиційної активності (за оцінкою Інституту реформ) та четверте місце — за кількістю прямих іноземних інвестицій на душу населення, що склали 62,7 млн дол. США. В 2008 році обсяг інвестицій збільшився більше ніж в 5 разів і склав 365,3 млн дол. США.

Лише в перші три роки існування СЕЗ «Закарпаття» було реконструйовано більше 30 місцевих підприємств, серед яких Хенкель-Ужгород, Грін Рей, ФЕМ Інвест, Берегівський радіозавод, Мукачівський завод «Точприлад», Стен ltd та інші. Працювати в область прийшли такі всесвітньовідомі корпорації як «Skoda-Auto» - найбільше підприємство в Чеській республіці, «Флекстронікс» - лідер з проектування, виробництва, надання послуг і виготовлення продукції під ключ, «Ядзакі» - світовий лідер більш ніж з 70-річним досвідом в проектуванні, технології та виробництві електричних, електронних систем для автомобільної індустрії, «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» - лідер в сфері послуг з виробництва електроніки. За рахунок такої бізнес активізації суттєво покращилось вирішення найбільш болючого питання для регіону - створення нових робочих місць. Так, вже в кінці 2004 року було створене більше 19 000 робочих місць.

Реклама

Але у 2005 році інвестори СЕЗ «Закарпаття» зіткнулись з проблемою невиконання державою своїх зобов’язань відносно забезпечення гарантій інвесторам. В результаті прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» було скасовано всі пільги для суб’єктів господарської діяльності СЕЗ «Закарпаття», що, безумовно зламало тривалу тенденцію збільшення кількості залучених прямих іноземних інвестицій внаслідок припинення або скорочення діяльності ряду підприємств регіону.

В ході зустрічі пропонувалося внести питання про зміни в регуляторне середовище СЕЗ Закарпаття на розгляд облради: підготовка позиції, узгодження проекту звернення до центральних органів влади. Йдеться про необхідність повернення довіри до регіону та країни в цілому шляхом відновлення та повернення компаній, які повірили в Україну шляхом відновлення інвестиційного режиму СЕЗ Закарпаття, створення таких умов, при яких вони радитимуть всім співвітчизникам вкладати інвестиції в Україну.

Водночас в ході наради йшлося і про розвиток лісової галузі краю. Учасники зустрічі зазначали, що проводячи неефективну політику природокористування країна втрачає лісовий ресурс, а разом з ним шанс на вирішення екологічних проблем, збереження біологічних багатств країни. Представники ділових кіл пропонували адаптувати національне законодавства по збереженню та відновленню лісу до євростандартів, збільшити штрафи за незаконну вирубку лісів, створити механізм залучення приватних партнерів до роботи в рамках програм збереження і догляду за лісом. У сфері внутрішньої політики пропонується розробити та запровадити дієвий механізм формування стартових цін на необроблену сировину, впровадити механізм та форму укладання довгострокових контрактів на викуп сировини, стимулювання створення робочих місць на підприємствах, які здійснюють переробку лісу і створюють продукцію, створення довгострокової державної політики, зрозумілу інвесторам з метою залучення інвестицій в деревообробну галузь. І що головне – пропонується заборона експорту необробленої деревини.
Володимир Чубірко вважає, що реформування галузі надзвичайно актуальне питання. «Нам слід запроваджувати в області глибоку переробку деревини, це дозволить створити нові підприємства. Окрім того, ми прийняли програму переведення бюджетних закладів на опалення відходами деревини. Тобто комплексно можемо нарощувати й виробництво деревообробної галузі, й створити базу для енергонезалежності краю», - резюмував керівник ради.

Скопійовано
Наш сайт використовує файли cookie
Для чого це нам потрібно