Батько був успішним мером Мукачева, але в мене є задача стати кращим, – Андрій Балога

Новий мер міста, яке називають "вотчиною Балог", радіє з того, що на рішення, які приймаються в його місті, впливає тільки місцева громада. Мукачево, яке за останні півроку зажило недоброї слави через відому липневу стрілянину, під час місцевих виборів здивувало усіх чемністю: майже без заяв про порушення, без судів між політичними опонентами мера обрали в першому турі. Відтак, узявши 60% голосів мукачівців, мером міста став 27-річний Андрій Балога, син відомого в країні політика Віктора Балоги. Його називають наймолодшим мером Мукачева за всю історію міста, й видається, що мукачівці вірять своєму градоначальнику – молодому, претензійному політику із західною освітою.

МУКАЧІВСЬКА ВЛАДА ЗАПРАЦЮВАЛА ОДНОЮ З ПЕРШИХ

– Вас оголосили мером одним із перших у країні, тож уже маєте певний досвід роботи. Що вдалося зробити за перші дні на посаді?

– Ми в Мукачеві, до речі, почали працювати перші в області й одні з перших по країні. Наразі триває третій тиждень роботи нашої команди, ми провели дві сесії. На першій затвердили заступників міського голови, а на другій – ухвалили рішення про створення соціальної аптеки та її статут.

Ця аптека відкриється на території Мукачівської центральної районної лікарні. Вона працюватиме для тих категорій жителів, що не можуть собі дозволити купити ліки в звичайних фарммережах. Націнки на ліки будуть мінімальні – усього 1, 5-3%, аби покрити витрати на зарплату працівникам. Постачатимемо ліки напряму від вітчизняних фармацевтичних фабрик і від імпортерів, аби не було цінових спекуляцій. Бо нині в Мукачеві можна зайти в шість аптек на одній вулиці – і в кожній ціна буде іншою. Плюс: маємо пільгові рецепти, чому за ними продають ліки в приватних аптеках? Відтепер ця прерогатива буде тільки у соціальної аптеки міста. До нового року маємо запустити проект, наразі шукаємо партнерів для поставок, керівника та приміщення. Плюс, у найближчих планах – розробити "картку мукачівця", за допомогою цього зможемо монетизувати усі пільги для кожного конкретного жителя. За нею, зокрема, отримуватимуть і ліки у соціальній аптеці.

– Вашу перемогу на виборах експерти прогнозували, тобто боротьба була порівняно легкою?

– Я не боровся за крісло в прямому значенні цього слова. Витрачав час на інше: протягом місяця до виборів просто спілкувався з мукачівцями. Ми не оголошували збори на площі, тобто це не був виступ на аудиторію 700 чоловік, як прийнято, під музику, з площі. Ми давали оголошення по дворах, на зустрічі о 18-19 годині приходили жителі конкретних мікрорайонів і з ними обговорювали конкретні проблеми.

За цей час провели 120 таких зустрічей. Живе спілкування показало, що насправді потрібно у місті робити, цього не вичитаєш у жодному звіті від чиновників. Тепер маємо "банк даних" про нагальні проблеми по всьому місту, також є бачення, як їх вирішувати.

Я виступаю за те, щоб і надалі кожен депутат міськради так само продовжував періодично спілкуватися з мешканцями своїх районів і знав проблеми свого округу. Також ця практика допоможе долучати людей до вирішення пріоритетних питань, чути від них, що треба робити в першу чергу.

ТРИ ПРОБЛЕМИ МУКАЧЕВА: ВОДА, ДОРОГИ ТА МЕДИЦИНА

– Назвіть три головні проблеми Мукачева.

– Медична сфера, водопостачання та інфраструктура, тобто дороги. Щодо медицини, то вже створили відділ охорони здоров’я, який буде повністю контролювати фінансове забезпечення центральної районної лікарні. Тобто, лікарі мають займатися медичною практикою, а менеджери - уміло керувати закладом. На керівника міськвідділу охорони здоров’я поставили Любов Мандзич, екс-керівника Перечинської лікарні. Щодо транспорту. Значну частину доріг у місті відремонтували попередники. Тому відповідального за це керівника відділу в міськраді перепризначено. Зараз пріоритетом є ремонт та капітальне встановлення асфальту у внутрішньоквартальних проїздах між багатоповерховими будинками, а також у приватному секторі. Бо у нас гарний центр, тож тепер настав час зайнятися благоустроєм у районах. Зараз починається зима, тому роботи скоро зупиняться. Ще маємо завершити біля 10 проектів із ремонту доріг, а потім з березня все почнеться повним ходом. За два роки більшість питань стосовно доріг у місті вирішимо.

І щодо водопостачання. Наразі запросили спеціалістів, які б зробили аудит нашого водоканалу, треба бачити, що потрібно міняти, аби водопостачання було прибутковою галуззю. Бо на сьогоднішній день воно в місті дотаційне. Це близько мільйона гривень з бюджету щомісяця.

– Не можу не спитати про очищення води, недавно екологи, зокрема Богдан Попов, говорили, що ситуація з очищенням стічних вод в області – просто катастрофічна. Власне, чистих річок на Закарпатті нема. Якось вирішуватимете це питання стосовно Мукачева?

– Із втішних новин – Мукачівський водоканал, разом із Ужгородським та Берегівським, потрапили під програму угорських партнерів, яка передбачає певні дотації - це до 10 млн євро кредиту на створення якісної системи очищення води.

– Угорці не хочуть більше, аби наш бруд стікав до них річками?

– Звісно. Ці кошти будуть відкриті для роботи уже з початку наступного року. Наразі є завдання прозоро використати їх – аби вони пішли за призначенням і не пропали. Тому спочатку має бути аудит мукачівського водоканалу. Маємо знати прогалини.

ОПОНЕНТИ ГОВОРИЛИ, БУЦІМТО ПОСАДУ МЕРА МЕНІ ХОЧУТЬ ПОДАРУВАТИ

– Вашу перемогу на виборах відомий на Закарпатті політолог Віктор Пащенко назвав прикладом "спадковості влади". Ви згодні з тезою про те, що ця посада дісталася вам у спадок? Здивувала підтримка 60% містян?

– Знаєте, на цьому намагалися спекулювати мої опоненти – буцімто посаду мера мені хочуть подарувати. Головне, що мешканці Мукачева зробили свій вибір. Були спроби підкупу виборців моїми опонентами в місті, я радий, що дуже мала частина мукачівців продала свої голоси. Тішить, що у нас свідомі мешканці міста, патріоти, і що вірять у те, що буде робота, будуть зміни.

– Мукачево неофіційно називають "вотчиною Балог", тут живе ваша сім’я, тут є бізнес, тут працювали родичі попередниками на цій же посаді, що й ви тепер... З огляду на це – легко бути мером-господарником у такому місті, чи це, навпаки, заважає, бо вас сприймають як представника династії?

– Як би не називали Мукачево, але це місто номер один у Закарпатті з точки зору благоустрою. Я впевнений, що років за два станемо першими в Україні. Багато чого зміниться. Наразі основні зміни – у підході до управління самим містом, ми ще тільки налаштовуємо роботу.

Ви знаєте, батько був успішним мером Мукачева, так, мені треба відповідати рівню, але ми в цьому сенсі навіть як конкуренти, бо в мене є задача стати кращим.

– Батько допомагає в роботі, можливо, порадами?

- Так, інколи радимося з того чи іншого питання. Але рішення завжди приймаємо ми з моєю командою. Є практика зустрічатися до сесії на погоджувальній раді. Це не передбачено на рівні міста, але я виступив з ініціативою, щоб перед сесією зустрічатися представникам усіх політичних сил за столом і обговорювати питання, які виноситимуться на голосування. Так є можливість пройти усі питання порядку денного, аби потім не виникало зайвого політиканства на сесії. Цей формат себе виправдовує. Якщо можна зняти напругу до сесії, то краще зайвий раз попрацювати, ніж потім 5 годин сваритися у сесійній залі.

КОЖЕН ІЗ ЗАКАРПАТСЬКИХ МЕРІВ ІСНУЄ АВТОНОМНО

– До речі, як складаються стосунки з обласним керівництвом, що, принаймні, на словах,зайняло тверду опозицію до ЄЦ? Знайомі особисто з Геннадієм Москалем?

– Ви знаєте, в Закарпатській ОДА на сьогоднішній день, на жаль, конструктивної роботи на рівні області нема. Один популізм, вони займаються створенням "широк" з колишніми регіоналами, залученням до роботи людей із криміналітету. Перша сесія облради узагалі всіх оконфузила: так не дозволяв собі поводитися в сесійній залі ще ні один губернатор. Крик, істерики… Це ганьба! 5 годин кричати – я це не розумію. Мукачево – самодостатнє місто, на превелику радість, на рішення в місті не впливають ні на площі Народній в Ужгороді, ні на вулиці Грушевського чи Банковій у Києві. Депутати міської ради та громада приймають рішення самостійно.

– Ви знайомі з Москалем особисто?

– Ні. І не бачу в цьому потреби. Є місцеве самоврядування, він призначений зверху.

– А що стосується інших мерів – зокрема, Ужгорода? Чи є якісь робочі стосунки, чи позначаються вони на житті міст?

– Кожен із закарпатських мерів існує автономно, я вважаю, що так і треба. Має бути конструктивна робота в самому місті, а вже потім – співпраця на рівні області. Ужгороду побажаю, аби місто розвивалося, нехай доганяють Мукачево.

– Між цими містами досі йде боротьба за першість в області?

– Негласно – так, але це неофіційний рівень. Ужгород будувався ще за чехів, здається, як обласний центр, там є споруди для відповідних владних установ та служб, це правильно побудована адміністративна столиця регіону – і хай це так і лишається.

НЕ МОЖНА СИДІТИ У ВИШИВАНЦІ І ПЛЮВАТИ ПІД НОГИ

– Вам у роботі допомагає західна освіта?

– Дуже добре, живучи на Заході, бачити, як функціонує їхній соціум. Мені подобається оптимізована робота влади, а також те, що кожен мешканець міста знає не тільки свої права, але й обов’язки. У нас же дуже багато вимагають від влади, а робити якісь кроки саме суспільство не хоче. Треба розвиватися й самим. Не можна одягнути вишиванку й сидіти на лавиці та плювати під ноги.

– Які знання, набуті на Заході, застосовуєте?

– Знаєте, я прийшов із бізнесу У мене економічна освіта, але довелося навчитися усього самому – мається на увазі, менеджмент, юриспруденція. Допомагають контакти із західним світом. Зараз для нас прерогатива – залучити будь-які грантові проекти, які тільки можна. Ми переформатували відділ економіки та фінансового співробітництва, набираємо людей, щоб якісно доповнити його. Це буде ще одна структура, що зароблятиме кошти для міста. Адже гранти – це додаткові ресурси та можливості.

– На що очікуєте отримати гранти?

– Про водоканал я вже зазначав. Зараз готуємо для фондів грантові заявки, у місті є чимало історичних об’єктів, на відновлення яких можна залучати кошти. Це й замок "Паланок", і художня школа (колишній білий палац Ракоці). Є ще один проект, що стосується освітлення – треба не заміняти старі лампи на старих стовпах, а ставити нове, енергоекономічне освітлення.

ЗА ПРИКЛАД БЕРЕМО МІСТА УГОРЩИНИ ТА СЛОВАЧЧИНИ

– Які у вас сподівання щодо нинішньої посади – плануєте бути мером надовго, як, наприклад, Садовий у Львові, чи ця посада для вас – платформа для майбутнього депутатства у ВР?

– Мене обрано на п’ять років. Мукачівці довірили мені свій добробут. Тут є чим зайнятися на цей термін. Тому поки навіть не думав про "потім".

- Берете приклад із Садового? Багато очільників міст рівняються на нього.

– Ми, звісно, моніторимо все, що відбувається у країні. Мукачево невелике місто – усього 87 тисяч жителів. Налагоджуємо систему, за якою місто має працювати оптимально - і так, аби результат був кращим ніж в інших. Тут колесо не треба видумувати, але оглядаємося ми скоріше на те, як працюють сусіди за кордоном, а не в Україні. Наприклад, угорські міста Ніредьхаза, Дебрецен, або ж Кошіце… Можна багато чого повчитися, проаналізувавши їхні рішення щодо розвитку за останні 15 років.

– У вас є стратегія розвитку Мукачівського замку? Колись у вашого батька, наприклад, була ідея взяти його в оренду, а потім перетворити на готель...

– Замок наразі повністю самоокупна одиниця в місті. Вони заробляють самі собі гроші на заробітну плату, на енерговитрати, ще і залишається щось. Адже постійно потрібні кошти на роботи із благоустрою замку. Зараз мають встановити турнікети до Нового року, так що буде електронний квиток і чіткий облік. Адже через замок проходить 140 тисяч туристів за рік.

Якраз із цього приводу розмовляв із директором замку, маємо невдовзі затвердити програму розвитку замку на один, а також на п’ять років. Капітального ремонту потребує середній замок, щоб споруда мала достойний вигляд. Якби були пропозиції від когось, хто бажав би там зробити чи старовинний ресторан, чи 20 номерів готелю – було би дуже добре, ми готові розглянути пропозиції. Є можливість надати середній двір у довгострокову оренду. Верхній двір є повністю історичною пам’яткою. Рішення про це буде ставитися на розгляд депутатів і громади. І це може приносити величезні кошти місту, плюс, паралельно відновлюватиметься сам замок.

– Останнім часом, згадуючи Закарпаття, багато говорять про контрабанду. Навіть з’явився вираз, що це "стиль життя закарпатців". Чи є контрабанда проблемою для Мукачева?

– Мукачівці чують ці легенди про контрабанду так само, як і решта українців. В області активно говорять про неї, так само активно всі борються з нею… Багато закарпатців на малій контрабанді виживають, а що стосується великої – на ній наживаються чиновники, які сидять не тільки в Ужгороді, а й у Києві. Працює чітка вертикаль, яка б не діяла без контролю центральної влади.

ПІСЛЯ СТРІЛЯНИНИ МЕНЕ НЕ РАЗ ПИТАЛИ: О, ВИ З ТОГО САМОГО МУКАЧЕВА?

– Цікавить ваша оцінка "мукачівської стрілянини", яка принесла місту погану славу. Наслідки ударів по іміджу вже подолані? Чи неприємний осад досі є?

– Ця тема надто заполітизована. Думаю, більшість людей без результатів ТСК давно зрозуміли, що там відбулося. Хто є організаторами й учасниками даної події. Це, звичайно ж, завдало великої втрати іміджу міста. І не тільки для туристичної галузі. Маємо пам’ятати, що Мукачево – це місто з найбільшими іноземними інвестиціями в області. Тут діють два великі підприємства – "Фішер" та "Флекстронікс", що працюють на експорт у Європу. А щодо іміджу… Було самому неприємно, коли мене неодноразово перепитували "О, то ви з того самого Мукачева?" Хочеться вкотре довести, що наше місто – безпечне, затишне і комфортне.

Для мукачівців же нічого не змінилося, життя продовжується. Трохи постраждала туристична галузь улітку, але тепер показники в нормі. Крім того, ми зараз оновлюємо найбільший винний фестиваль країни та Закарпаття – "Червене вино". Цього року він проходитиме в новому форматі, у парку Перемоги на набережній, таким чином, звільнимо центр від фесту, який паралізовує місто більш, як на тиждень. Також цьогоріч спеціально для фесту побудують дерев’яне ярмаркове містечко – в найкращих традиціях фестивалів Європи. Нарешті позбудемося смугастих наметів! Усе-таки "Червеному вину" 21 рік, а повноліття треба відзначити на новому рівні.