ОПОРА презентувала перші результати дослідження щодо роботи закарпатських депутатів

Учора, 26 квітня, Громадянська мережа ОПОРА презентувала в Ужгороді результати дослідження «Громада і мажоритарники: пошук шляхів для плідної взаємодії». Захід пройшов у форматі публічної дискусії, на яку запрошено журналістів, активістів, експертів та самих народних обранців.  

Із парламентарів на захід завітав лише один із шести закарпатських депутатів-мажоритарників – представник фракції «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА» Роберт Горват, який обраний до Верховної Ради від округу №68 (Ужгород та Ужгородський район).

Як розповів громадський консультант ОПОРИ у Закарпатській області Святослав Бабіля, протягом кількох місяців активісти моніторили діяльність парламентарів у 105 округах України. Відтак представники ОПОРИ ретельно слідкували за законодавчою роботою народних обранців та їх діяльністю на виборчих округах.

Згідно з результатами дослідження, за лютий-березень 2016-го року закарпатські мажоритарники подали лише 6 законопроектів, з яких лише один стосується проблем регіону. Також вони зареєстрували 4 проекти постанов та подали 12 депутатських запитів, з яких 10 стосувалися Закарпаття.

Депутати Віктор Балога, Михайло Ланьо, Павло Балога не подали жодного депутатського запиту.  Депутати Павло Балога та Василь Петьовка у лютому-березні не реєстрували жодного законопроекту.

Раніше ОПОРА детально інформувала про результати роботи закарпатських мажоритарників протягом лютого та протягом березня.

Під час презентації у малій залі вченої ради УжНУ Святослав Бабіля також продемонстрував, як саме проводився моніторинг. За його словами, подібні заходи проводяться заради налагодженню взаємодії між громадами та депутатами. «Нам слід налагодити комунікацію між народними обранцями та самим виборцями, інакше депутати загалом забувають чого їх, власне, обирали», - наголосив Святослав Бабіля.

Після обміну думок присутніх, в залі виникла дискусія з народним депутатом Робертом Горватом стосовно роботи парламенту, взаємодії нардепів-мажоритарників з місцевими органами самоврядування та пошуку покращення комунікації між обранцями та громадою.