Депутати Верховної Ради майже не бувають у закарпатських селах

У рамках своєї ознайомчої поїздки по своєму округу кандидат у народні депутати України Вячеслав Шутко у кожному селі ставить одне й те саме питання: «Коли востаннє ви бачили народного депутата?». Виявляється, що у жодному селі, де побував В. Шутко, представника Верховної Ради не бачили принаймні п’ять років.

«Як же ви хочете, щоб у вашому селі щось робилося, – дивується В'ячеслав Ласлович, – коли люди, які мають відстоювати ваші інтереси у парламенті, цікавляться вами, точніше, вашими голосами, тільки перед виборами? Є така притча: до рибака, який ловить рибу, підходить жебрак і просить рибу, бо голодний. Подумавши, рибак відповідає, що не дасть рибу, бо той прийде і завтра голодний, а краще подарую тобі вудочку. Так ти ніколи не будеш голодний”. Так і з кандидатами – можна проголосувати один раз за «рибу», і подарувати кандидату п’ять років депутатських канікул, а можна обрати «робочу конячку», яка буде працювати на громаду п’ять років».

Судячи з робочого розкладу Вячеслава Ласловича, він і є тією «робочою конячкою». Зустрічі з виборцями у нього проходять кожних дві години – за цей час він встигає розповісти про себе, відповісти на питання, і об’їхати усі соціальні заклади у селі та приїхати у наступне.

У вівторок він побував у чотирьох селах – Нижній Коропець, Жнятино, Сернє та Баркасово Мукачівського району. Проблеми у селах приблизно однакового характеру – потреба у ремонті доріг, закладів культури та освіти, відсутність спортивних майданчиків. Багато проблем селянам доводиться вирішувати самотужки – просто скинувшись усім селом. Бо надію, що хтось допоможе їм «зверху», давно вже втратили.

Вячеслав Шутко пообіцяв, що обов’язково приїде ще раз до виборів, і постарається приїхати не з порожніми руками та голослівними обіцянками, а з конкретними рішеннями. Можливо, тоді селяни й повірять, що замість риби можна отримати вудочку.