Тріумф Орбана в Угорщині: що він казав про Україну

В Угорщині у неділю третій раз поспіль на виборах перемогла партія ФІДЕС прем’єра Віктора Орбана та отримала у парламенті конституційну більшість голосів.

Після підрахунку понад 95% голосів коаліція, в яку входять партії ФІДЕС та Християнсько-демократична народна партія, набрала 48,64% голосів. Вони отримали дві третини депутатських мандатів у парламенті – 133 зі 199.

Пан Орбан керує країною з 2010 року і за останні роки став чинником роздратування для ЄС та України.

Євросоюз неодноразово критикував угорського прем’єра за обмеження свободи ЗМІ, громадянських прав та міграційну політику. Саме Віктор Орбан очолив опозицію політиці розподілу біженців по країнах ЄС.

Цю передвиборчу кампанію угорський прем’єр побудував на критиці міграційної політики ЄС та звинуваченні мільярдера Джорджа Сороса в намаганні заполонити Угорщину мігрантами.

Використання образів зовнішніх ворогів та роз’єднаність опозиції дозволили Віктору Орбану зберегти владу на наступні чотири роки.

Це не дуже приємна новина для української влади. Після ухвалення українського закону про освіту у вересні 2017 року відносини України та Угорщини погіршилися.

Конфлікти між Україною та Угорщиною з’явилися ще навесні 2014 року, коли Віктор Орбан в розпал російської агресії зажадав автономії для угорців Закарпаття. Проте саме закон про освіту став найбільшим каменем спотикання у відносинах.

Відтоді Віктор Орбан та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто стали найбільш виразними критиками української політики.

Автономія для закарпатських угорців

Перший конфлікт з Угорщиною виник, коли Віктор Орбан заявив про необхідність автономії для закарпатських угорців.

Навесні 2014 року, в розпал агресії Росії проти України, заяви угорського прем’єра стали для Києва неприємною несподіванкою.

"Угорці, які мешкають в Карпатському регіоні, мають право на подвійне громадянство, на права національної спільноти та на автономію. Становище 200 тисяч угорців, які живуть в Україні, надає цьому питанню особливу гостроту", - наголосив Віктор Орбан під час виступу у парламенті у травні 2014 року.

"Україна не може бути ані стабільною, ані демократичною, якщо не надасть місцевим меншинам, національним громадам, в тому числі угорській громаді, те, що вони заслуговують... Угорська держава щосили підтримуватиме потреби в автономії угорців Закарпаття", - додав він в ефірі угорського телеканалу М1 через кілька днів.

У наступні роки через підтримку Угорщиною санкцій проти Росії здавалося, що відносини двох країн поліпшилися.

У березні 2017 року постало питання подвійного громадянства, яке має щонайменше 94 тисячі мешканців Закарпаття. Такі дані угорського уряду станом на лютий 2015 року.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект, який передбачав, що українські власники кількох паспортів мають визначитися, який з них залишити.

Законопроект викликав занепокоєння в Будапешті. Після перемовин Віктора Орбана і Петра Порошенка у березні 2017 року Верховна Ради його не розглядала.

Закон про освіту

Переломним моментом в українсько-угорських відносинах стало ухвалення нового українського закону про освіту у вересні 2017 року, 7-а стаття якого передбачає, що навчання рідною мовою у школах та класах нацменшин відбуватиметься лише у початковій школі. Раніше таке навчання було можливе і в середній, і у вищій школі.

В Угорщині це розцінили як наступ на права угорської меншини та власне порушення Конституції України.

У Будапешті відкидають аргументацію Києва, що новий закон допоможе угорцям краще інтегруватися в українське суспільство, отримати більший шанс на вступ до українських вишів та на ринку праці.

"ЄС твердо стоїть на заявах про те, що рівень прав меншин, який вже досягнутий і наданий, не може бути зменшений з жодної причини. Цей рівень можна піднімати, але він ніколи не може бути знижений. І незаперечним фактом є те, що новий закон України "Про освіту" являє собою зменшення такого рівня", - наголосив Віктор Орбан на зустрічі з представниками закордонних організацій угорців 10 листопада 2017 року.

1 лютого міністр освіти України Лілія Гриневич оголосила, що перехідний період імплементації закону про освіту відкладуть до вересня 2023 року.

Будапешт таке рішення не задовольнило. Угорський уряд вимагає зупинки імплементації закону з урахуванням думки нацменшин, висловлює занепокоєння тим, що світову літературу у школах нацменшин в Україні вже у вересні 2018 року будуть викладати українською.

Блокада інтеграції України до ЄС та НАТО

У відповідь на прийняття українського закону про освіту Угорщина оголосила, що блокуватиме подальшу інтеграцію України до ЄС та НАТО.

"Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні в міжнародних організаціях, особливо в ЄС. Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України", - зазначив у вересні 2017 року Петер Сіярто.

Пізніше Будапешт також пообіцяв блокувати співробітництво України з НАТО.

"Що стосується України, то в Угорщині немає інших інструментів, ніж блокування міжнародних, європейських та євроатлантичних прагнень. Відповідно, Угорщина також не підтримує проведення засідання міністрів оборони країн-членів ЄС-Україна, запланованого на квітень, або саміту Україна-НАТО, який планується провести цього літа", - попередив Петер Сіярто 19 березня.

Критика відмови від "закону Ківалова-Колесніченка"

28 лютого 2018 року Конституційний суд визнав неконституційним "закон про засади державної мовної політики", ухвалений у липні 2012 року та відомий як "закон Ківалова-Колесніченка".

Згідно з його положеннями, регіональною мовою ставала мова, кількість носіїв якої становила 10% і більше від населення регіону. Закон викликав акції протесту після прийняття.

Проте Будапешт він задовольняв і рішення Конституційного суду викликало критику МЗС Угорщини.

"Зараз в українському парламенті розглядаються три закони про мову, і всі три з них значно гірші, ніж той, який конституційний суд скасував (закон Ківалова-Колесниченка. - Ред). Досі нижчий рівень використання рідних мов меншинами становив 10 % населення; відповідно до поточних планів новий рівень складе 33%", - зазначив 1 березня 2018 року Петер Сіярто.

Звинувачення в переслідуванні нацменшин

4 та 27 лютого в Ужгороді сталися підпали будинку Товариства угорської культури Закарпаття.

Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто звинуватив український уряд у порушенні прав нацменшин.

"Уряд України поставив собі дві націоналістичні цілі: перша - запобігти навчанню меншин рідною мовою, а друга - запобігти розмовляти рідною мовою", - заявив він 1 березня у Будапешті.

Петер Сіярто зазначив, що з прийняттям закону про освіту почалася "груба атака" на національні меншини в Україні, а її продовженням стали підпали Товариства угорської культури в Ужгороді та визнання неконституційним "закону Ківалова-Колесніченка".

"В той час, коли Україна сподівається, що країни Європи покажуть свою солідарність, вона встромлює їм ножа в спину грубими заходами, спрямованими на національні меншини", - наголосив угорський міністр.

5 березня українська поліція повідомила, що розкрила обидва підпали.

За словами голови Національної поліції Сергія Князєва, за першим підпалом стояли два громадянина Польщі, яких вже затримали на батьківщині.

Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль повідомив, що мова йде про членів польської праворадикальної організації "Фаланга".

Він також повідомив у Facebook, що у другому підпалі брали участь колишні бійці АТО з Кропивницького та Черкас, але організатором був нібито спіробітник Міністерства державної безпеки невизнаного Придністров’я, а за злочином стоїть ФСБ.

Військова частина в Береговому

У лютому 2018 року Міністерство оборони України повідомило про намір відновити військову частину в місті Берегове, яке переважно населене угорцями.

Військова частина вже існувала в місті до 2003 року, поки її не розформували через скорочення армії.

В Будапешті такі плани засудили.

"Це означає, що Київ вважає угорську національну громаду фактором загрози, що є обурливим", - наголосив Петер Сіярто у березні 2018 року.

Як Угорщина підтримувала Україну

На тлі конфлікту в Будапешті люблять згадати про підтримку України в 2014-2017 роках.

Угорщина підтримала Угоду про асоціацію України з ЄС і ратифікувала її у листопаді 2014 року, активно виступала за надання Україні безвізового режиму.

"Тут немає ніяких юридичних перешкод, і ніхто не може проти цього виступати", - заявив Віктор Орбан після саміта ЄС 16 грудня 2016 року, критикучючи зволікання з виконанням обіцянок Україні.

У 2014-2017 роках Угорщина надала лікування десяткам бійців АТО, прийняла на відпочинок сотні дітей зі східної України, забезпечила реверс газу в Україну.

Зараз угорське керівництво натякає на "невдячність" України.

"Це - історія, яку я вважаю важкою і сумною. Я можу говорити так, адже в останні роки Угорщина послідовно виступала за Україну, навіть щодо найгостріших питань... Я був одним з тих - а часом навіть провідним гравцем - хто успішно просував надання українцям безвізового режиму", - заявив Віктор Орбан на зустрічі з закордонними угорцями у листопаді 2017 року.

Що буде далі?

Перед виборами джерело в адміністрації президента повідомило BBC News Ukrainian, що в Україні сподіваються на зменшення ворожої риторики уряду Орбана після виборів. Мовляв, жорсткі заяви угорських чиновників були мотивовані передвиборчою необхідністю.

Проте Петер Сіярто неодноразово переконував, що Будапешт не відступиться від вимоги до України щодо юридичних гарантій відсутності імплементації закону про освіту.

"Угорщина та ЄС очікують від України реалізації рекомендацій Венеціанської комісії, консультацій з національними меншинами та прийняття заборони на серйозне зменшення існуючих прав. Тому треба розпочати переговори з угорською національною громадою та припинити імплементацію закону України про освіту", - зазначив 19 березня пан Сіярто.