Харківський "Геліос" переміг ужгородську "Говерлу" у матчі Кубку України з футболу

"Фінт" В’ячеслава Грозного з "Геліосом" не спрацював. Спочатку головному тренеру "Говерли" не сподобалося те, що "сонячні" не захотіли переносити гру з 22 серпня на 20-е число. Команда Грозного в неділю, 16 серпня, проводила в Першій столиці календарний матч чемпіонату країни у Прем’єр-лізі з "Металістом", потім планувала залишитися в Харкові і в комфортних умовах готуватися до прийдешнього поєдинку Кубка. Але в Ужгороді, судячи з усього, не звернули увагу на те, що "Геліос" в той же уїк-енд проводив свій поєдинок першості України не вдома, а в Чернігові, після чого здійснив марш-кидок до Харкова протяжністю більше ніж у 500 кілометрів. Виходячи з цього, в "Геліосі" з повним на те правом розсудливо вирішили графік проведення матчів у сезоні не ламати і приймати гостей з Ужгорода в 1/16-й Кубка саме 22 серпня.

Грозний після цього заявив, що на матч він однозначно виставить дублюючий склад, а багатьом гравцям "основи" дасть можливість відпочити. У підсумку, на поле харківського стадіону "Сонячний" "Говерла" вийшла своїми більш ніж основними силами. А от самого коуча "ведмедів" на тренерській лаві команди не виявилося. Після вже згаданого поєдинку з "Металістом" він відправився до Києва, де мав зустрітися з керівництвом клубу. Зустріч не відбулася, і Грозний, як і обіцяв, відійшов від процесу управління колективом. Діями "Говерли" у матчі керував старший тренер команди Олексій Величко.

Гра почалася під акомпанемент невеликої територіальної активності з боку гравців "Геліоса". Більше контролюючи м’яч у середині поля, підопічні Сергія Сізіхіна, який, до слова, вивів команду на зустріч вже без приставки "виконуючий обов’язки", частіше гостювали на половині поля суперника. Гості діяли у вибуховій манері. Лише тільки вони отримували контроль над м’ячем, як тут же слідував різкий сплеск, спрямований на контратаки- "постріли". Втім, до перерви результату від таких атак ужгородців було вкрай мало. Головна заслуга в цьому належала оборонної лінії "Геліоса". Можна це сприймати, як жарт, але квінтет обранців харків’ян на чолі з голкіпером Зарубіним мав сумарний вік в 158 років. На досвіді, доповненому позамежним холоднокровністю, захист "сонячних" працювала просто, але злагоджено і надійно.

Ідеальною була б гра "Геліоса", якби окрім оборони, працювала і група атаки команди. Але попереду "сонячні" не були настільки переконливими, як позаду. До перерви хороші моменти засмутити голкіпера "Говерли" Рудька були у Задої, а також Кравченка, який на 27-й хвилині після пасу від Панасенка, практично "розстрілював" воротаря в ближньому бою, але той встиг зреагувати. Незабаром міг забивати захисник Чередниченко. Однак його завершальний удар з "п’ятачка" Кутас зумів прийняти на себе і перевести на кутовий. Потім був розкішний удар у виконанні Луценка - Рудько перевів м’яч на кутовий.

Після відпочинку гравці "Геліоса" постаралися додати. Ініціатива як і раніше була на їхньому боці, але м’яч вперто не бажав опинятися у воротах гостей. Не сказати, що їм фартило, адже "сонячні" хоч і йшли вперед великими силами, але занурювалися в русло якоїсь академічності. Отже, на гострі моменти був дефіцит. Команді явно був якийсь ігровий струс. Сізіхін знайшов її у виході на поле другого нападника - Іванка. Втім, ще на початку другого тайму він провів одну заміну, але вона була вимушеною - Комарницький, накульгуючи, поступився своєю позицією на лівій бровці оборони Сартіні.

До рокіровки з появою в грі екс-форварда донецького "Металурга", який дебютував за "Геліос", на полі було багато боротьби, але мало гостроти. Ужгородці, як і до перерви, "вистрілювали", але більше оборонялися. Однак у заключній десятихвилинці основного часу їх контрнаступи стали максимально неприємними і по-справжньому гольовими. На 83-й хвилині після флангового прориву Сергійчука в дотик небезпечно пробивав Кузик - Зарубін по м’ячу впевнено зреагував. А через шість хвилин "сонячним" пристойно пощастило. Все той же Сергійчук скоїв схожий прорив з бровки і віддав пас в центр знову-таки Кузик. Після рикошету про Сартіні м’яч знайшов біля стійки воріт Бордіяна, а потім біля самої лінії воріт "Геліоса" вгамувався вже в руках у харківського голкіпера.

Бути б нічиї в основні 90 хвилин зустрічі. Так, мабуть, думали люди, які зібралися на трибунах "Сонячного". Але в кінцівці четвертого хвилини, компенсованій арбітром, харків’яни провели єдиний переможний м’яч. Груба гра з репліками на адресу рефері з боку Полегенько принесла господарям штрафний на лівому фланзі атаки. Субочєв практично від кута штрафного подав у район 11-метрової точно на Чередниченко, який головою продовжив політ м’яча точно в дальній кут. 1:0 !!! Радості гравців "Геліоса" і глядачів на трибунах не було меж.

Ужгородці залишали стадіон "Сонячний" в печалі. Зате вони своєчасно встигали на вечірній поїзд на Київ. До речі, при проведенні гри до серії післяматчевих пенальті вони на вокзал приїхали б практично в притул до відправлення. Через це за дві доби до гри вони клопотали перед "Геліосом" про зміну часу початку матчу з 19:00 на 18:00.