Музей у поміч туризму
У кінці вулиці Капітульної в обласному центрі під мурами легендарного Ужгородського замку на площі майже двох гектарів розкинувся унікальний музей-скансен, тобто музейна установа під відкритим небом. Цьогоріч 27 червня Закарпатський музей народної архітектури та побуту відзначатиме своє 47-річчя.
І хоча в цьому імпровізованому закарпатському селі у самому середмісті Ужгорода доводилось бувати десятки разів, у якості керівника студентської виробничої практики «Технологія і організація туризму» – вперше. Разом зі студентами-заочниками факультету туризму та міжнародних комунікацій Ужгородського національного університету ми впродовж майже тижня останнього зимового місяця вивчали цей об’єкт туристичної інфраструктури Закарпаття, – йдеться у статті газети "Панорама" від 9 лютого 2017 року.
Приймали нас, як зрештою і кожного відвідувача музею, з щирим серцем і відкритою душею. Бо лише у такий спосіб сфера гостинності, що приймає туристів, може задовольнити їх постійно зростаючі вимоги.
Із початку 2017-го у музеї новий молодий директор. Ним став Василь Васильович Коцан (на фото вище) – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України УжНУ, який пропрацював у музеї вже 11 років і пройшов усіма кар’єрними щабелями: старший науковий співробітник, завідувач відділу, заступник директора з наукової роботи. Головне своє завдання новий керівник бачить у збереженні в належному стані об’єктів музею та збільшенні потоку відвідувачів усіх категорій.
І нині ця цифра немала й складає близько 90 тисяч. Але турист, чим далі, стає вибагливішим і щоб задовольнити його запити, потрібно впроваджувати нові технології.
Щоб відвідувачі музею ще довго могли долучатися до живого дихання закарпатської старовини, тут постійно проводять відновлювально-реставраційні роботи, заготовляють матеріали для перекриття солом’яних стріх. Намагаються модернізувати реставраційні майстерні, встановити сучасне обладнання та придбати необхідні препарати і матеріали. Ця робота ведеться паралельно з поглибленням наукових досліджень, активізацією видавничої діяльності…
Оскільки левова частина гостей музею – це діти і школярі, тут працюють над створенням «Музейної абетки», настільної гри «Подорож Закарпаттям», програмою «Живий музей». Остання передбачає організацію майстерень і шкіл, де навчатимуть бажаючих гончарству, ткацтву, вишивці, ковальству, лозоплетінню, писанкарству, виготовленню традиційної народної іграшки тощо.
При музеї мають запрацювати студії і гуртки для різновікових категорій відвідувачів. Ужгородські музейники планують систематично організовувати у скансені різноманітні акції й атракції. Серед них щомісячно – нічну екскурсію, до початку роботи літніх таборів – «Канікули в музеї»…
Весь понад півсотчленний колектив науково-технічних працівників музею прагне дати своєму дітищу друге дихання, наповнити його життя новим змістом.
У своїй рекламній продукції музейники цитують слова Григорія Сковороди: «Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя…» Саме цю місію з честю виконує закарпатський музей.