Життя у стилі "джаз"
Окрім свого багатонаціонального складу Закарпаття завжди пишалося ще й творчим розмаїттям талановитих людей.
Закарпатський джаз-мен, Вільгельм Пап-молодший, народився у сім’ї музикантів, в якій з покоління до покоління передавалися таємниці музичної майстерності.
Династія Папів знана видатними музикантами. Дід, Аладар Пап, шанований ромський музика, який одним із перших познайомив Срібну Землю зі звуками саксофону. Свою любов до джазу він передав сину Вілмошу (Віллі Пап-старший). Віллі Пап-старший став лауреатом та переможцем численних всеукраїнських, міжнародних фестивалів та конкурсів, що засвідчує рівень професіоналізму музиканта. За добрим сімейним звичаєм, музичний фах опанував і Віллі Пап-молодший.
Після закінчення навчання у школі, 1989 році юнак вступив до Ужгородського музичного училища ім. Дезидерія Задора. Вже під час навчання писав перші музичні твори, які були стартовим майданчиком до створення рок-опери «Евредіка і Орфей». Щодо джазових композицій, то для їхнього написання за основу були взяті пісні із ромського фольклору.
Після закінчення музучилища починає працювати керівником молодіжного театру естради в Ужгородському ПАДІЮНі.
У 1996 році відбувся перший авторський вечір-концерт Вільгельма Папа, як композитора та виконавця власних творів. За цей період музикант брав участь у чималій кількості фестивалів та конкурсів, зокрема: «Таврійські ігри-1996»; Всесвітній джазовий ромський фестиваль; Міжнародний фестиваль «Джазовий марафон» та багато інших.
Крім того, у 1996 році пан Вільгельм стає художнім керівником та музикантом джазового колективу «Пап-квартет». Цей колектив є дітищем родини Пап. У репертуарі квартету є понад 80 творів, композитором яких є Віллі Пап-молодший. Найвідоміші з них: «Балада для саксофону» та «Пап-блюз». Колектив брав участь у багатьох міжнародних джазових фестивалів.
За значні музичні здобутки, у 1997 Вільгельм Пап був визнаний «Людиною року» міста Ужгород у номінації «Кращий композитор».
Того ж року родина музикантів Пап за підтримки Товариства музичної культури циган Закарпаття «Лаутарі», вирішили створити джазовий формум, який уже 19 років поспіль проходить в Ужгороді, – «Пап-Джаз-Фест».
У різні роки на сцені «Пап-Джаз-Фесту» виступали різні зарубіжні та вітчизняні музиканти. Із США: саксофоністи Пітер Кардареллі та Монті Вотерс, трубач Макл «Патчес» Стюарт, гітарист Марк Вітфілд. Саксофоніст Едвард Намисловський (Польща), ударник Додо Шошока (Словаччина), гітаристи Ботош Тибі та Керекеш Олі (Угорщина), легенди радянського джазу Євген Дергунов, Валерій Колесников, В’ячеслав Полянський, Володимир Соляник (Україна) та багато інших.
«Пап-Джаз-Фест» став візитівкою Ужгорода. Завдяки подібним заходам, Ужгород поступово повертає собі імідж музичного та мистецького центру Європи. Важливою метою цього проекту є те, що підтримуючи міжнародні культурні ініціативи, «Пап-Джаз-Фест» сприяє інтеграції України в міжнародний культурний простір, розвиткові різних форм обміну культурно – мистецькими здобутками між Україною та іншими державами світу.», – ділиться Вільгельм Пап.
Окрім музики пан Пап є очільником товариства ромської культури «Лаутарі». Основним завданням цієї спільноти є сприяння відродженню та розвитку самобутньої культури ромів Закарпаття.
Раніше товариство очолював Вілмош Пап (батько Вільгельма Папа). У 2001 році йому присвоїли почесне звання «Заслужений працівник культури України», за вагомий внесок у розвиток ромської культури та мистецтва. У лютому 2009 року Вілмош Пап передчасно пішов із життя, і новим керівником організації обрали його сина – Вільгельма Папа.
Товариство ромської культури «Лаутарі» проводить значну культурно-просвітницьку діяльність. Разом із організацією «Ром Сом» було створено дитячий фольклорний ансамбль, який нині є переможцем багатьох всеукраїнських та міжнародних фестивалів.
«Лаутарі» реалізувало більше 20 гуманітарних проектів мистецького спрямування, у тому числі за кошти грантів від Міжнародного Фонду “Відродження”, Інституту Відкритого Суспільства (Будапешт), Програми Демократичних грантів Посольства США. У 2007 році за підтримки МФВ створено постійну ромську програму на обласному телеканалі "Тиса-1".
«Так склалося, що роми, зокрема на Закарпатті, завжди асоціювалися із музикантами, танцюристами та співаками (безумовно, і з представниками інших традиційних ремесел). Ромська фольклорна музика і пісні – це невід’ємна частина ромської культури, яка нині є важливим чинником збереження культурних традицій та ідентичності ромського народу. Юліус Легоцький – перша скрипка Закарпатського народного хору, Калман Патаі – перша скрипка Закарпатського обласного музично-драматичного театру, Ернест Бучко – скрипаль, заслужений працівник культури України, Вілмош Пап - керівник ансамблю «Пап-джаз квартет», заслужений працівник культури України – ось маленький перелік музикантів, якими пишаються роми, і творчістю яких захоплювалися шанувальники музичного мистецтва як нашої області, так і поза її межами.»,- розповідає Вільгельм Пап.
За численними музичними успіхами, успішно реалізованими мистецькими та громадськими проектами стоїть колосальна праця великої ромської общини. На думку пана Папа саме наполеглива праця, віра в успіх, а також пошук та об’єднання однодумців – є формулою досягання своєї мети.