Василь Рябич: “Ми цінуємо своїх працівників, створюючи їм найсприятливіші умови для праці і відпочинку…”

На українсько-австрійському підприємстві ТОВ «Фішер-Мукачево», що веде свій історичний відлік з 1995 року - моменту створення його на базі капіталу трьох засновників: акціонерного товариства закритого типу «Лижна фабрика «Тиса» та австрійських фірм «Фішер Г.М.Б.Х.» і «Рогол», діє трирівнева система охорони праці, а загальні затрати на промислову безпеку перевищили 4 млн. гривень.

Про те, як на УАП ТОВ "Фішер-Мукачево" дбають про гідні та безпечні умови праці робітників, запобігають нещасним випадкам, аварійним ситуаціям та професійним захворюванням – наша розмова з генеральним директором підприємства Василем Рябичем.

- Василю Андрійовичу, як організована система управління охороною праці на очолюваному вами підприємстві?

- Перш за все наголошу, що діє вона у відповідності з чинним законодавством, тобто з Законом України "Про охорону праці". На підприємстві створена служба охорони праці, яку очолює досвідчений фахівець Петро Швардак. ЇЇ завдання і функції, а також обов'язки, права та відповідальність її працівників визначені "Положенням про відділ охорони праці" та відповідними інструкціями. А потрапляє новачок або й досвідчений працівник, що з огляду на виробничу ситуацію тимчасово перебував у кадровому резерві (у нас таких понад 120) під пильну увагу працеохоронців, як тільки переступає прохідну...

- От він переступив. І що?

- Вступний інструктаж у відділі охорони праці. Зауважу, що цього року на 30% зросли обсяги виробництва і відповідно на 20-25% - чисельність тих, хто забезпечує їх ріст. Тож нам довелося прийняти 360 осіб, збільшивши кількість працюючих на підприємстві до 1152. Далі кожен з новоприйнятих проходить первинний інструктаж на своєму робочому місці. Наступний крок – призначення відповідним наказом про стажування наставника для початківця. Досвідчені виробничники від 10 до 15 змін виконують програму, складену начальником цеху, з відповідним переліком питань у особовій картці, які новоприйнятому необхідно засвоїти. Тобто всі завдання протягом стажування початківець виконує тільки під наглядом наставника. По закінченню терміну навчання новоприйнятий складає іспит цеховій комісії на перевірку знань. Основні питання для засвоєння: технологія операцій, оволодіння практичними навичками, вивчення інструкцій з охорони праці назубок... І лише після цього отримує розпорядження про допуск до самостійної роботи. Тільки з квітня по вересень поточного року такий шлях у нас пройшло 360 чоловік Крім цього, ті з них, що будуть зайняті на роботах підвищеної небезпеки, повинні мати документ про кваліфікацію верстатника деревообробних верстатів, як того вимагає чинне законодавство.

- В принципі все, про що ви зараз розповіли, прописане і повинно бути в плані безпеки на всіх без винятку промислових виробництвах. Та ж таки, до прикладу, трирівнева система взаємоконтролю у питаннях охорони праці... Чи маєте "родзинку", характерну тільки для ТОВ "Фішер-Мукачево"?

- Система управління охороною праці дуже чітко законодавчо прописана. До речі, будь-яка інструкція, кажуть працеохоронці, в колі яких я починав свою трудову біографію, писана кров'ю. Тож якихось особливих експериментів тут і не потрібно. Важливо інше: чітко виконувати все, що прописано. Трирівнева система, де майстер на першому рівні перевіряє безпеку технологічного обладнання, робочого місця, стану самого працівника та наявності у нього необхідних одягу, взуття та інших засобів спеціального захисту, а на другому й третьому рівнях його підстраховують комісії цеху та підприємства; щоквартальні інструктажі, позапланові – після розслідування нещасного випадку; раз у році – навчання і комісія при особливо небезпечних умовах праці – це все виконання вимог діючого законодавства. І – ніякої самодіяльності. Інша справа –підходи. Працюють, до прикладу, наші робітники на лінії мікрошліфовки з клеями, лаками, що, без сумніву, позначається на стані шкіри рук. Щодня захисні креми, нові дорогі рукавиці, що їх тисячами пар завозимо з Австрії. Ми не економимо, бо знаємо, які тут можуть бути наслідки. І прагнемо їх уникнути. Маємо колосальні фінансові затрати на засоби індивідуального захисту ( понад 800 тис. грн. лише в цьому році), але, усвідомлюючи їх необхідність, не шкодуємо на це грошей. Те ж саме й зі створенням належних умов праці. У нас немає жодного робочого місця зі шкідливими умовами праці, а рівень автоматизації перевищує 80%. Тільки в цьому році на ремонт санітарно-побутових приміщень, вентиляційних та опалювальних приладів витрачено понад 125 тис. грн. Мушу сказати, що такими діями убиваємо одразу двох зайців. Не тільки дбаємо про своїх працівників, а й підвищуємо рівень нашого виробництва до європейських стандартів. Це добре видно на нашій співпраці з австрійською страховою кампанією "Ризик-консалтінг". Саме вона провела комплексну експертизу всіх наших будівель, обладнання, захисних засобів, і на основі її звіту наші європейські компаньйони пропонують нам щось серйозно покращити із заходів безпеки. Паралельно маємо контроль і з боку наших контролюючих органів. А результат один – ми зацікавлені в мінімумі зауважень і перших, і других експертів, як тому, що убезпечуємо своїх працівників від нещасних випадків, аварій та профзахворювань, відшкодування яких тягнуть за собою втрати в мільйонах євро, так і тому, що мінімум зауважень експертів дає нам меншу суму страхових внесків, які треба сплатити. Тож я підсумував би: наша "родзинка" в тому, що ми не збавляємо обертів в організації безпечного виробництва. Якщо законом передбачено затрати на охорону праці в сумі 0,5% від обсягу реалізованої продукції, то цьогоріч ми витратили на цю царину у 5 разів більше, ніж були зобов'язані чинним законодавством...

- Василю Андрійовичу, за вашим підприємством давно закріпилася слава лідера регіону в багатьох преференціях. Але найбільше багатство роботодавця – його трудовий потенціал, люди, які творять історію УАП ТОВ "Фішер-Мукачево". Якими чинниками, що виражають турботу про людину праці, утримуєте робітників на підприємстві?

- Від нас практично не звільняються. І, як я вже казав, ми завжди маємо в місті своєрідний кадровий резерв – понад сотню кваліфікованих працівників, які готові при розширенні обсягів виробництва прийти нам на допомогу. Ми цінуємо своїх працівників, створюючи їм найсприятливіші умови для праці і відпочинку. Прагнемо стати лідером у світі серед аналогічних виробництв. Середня заробітна плата на нашому підприємстві – одна з найвищих у регіоні – понад 3200 гривень. Всі працівники безоплатно забезпечені молоком. Обід у нашій їдальні коштує всього дві гривні. А поїсти можна й двічі – тричі за зміну. Маємо прекрасний медпункт з численними послугами з оздоровлення. Проїзд на роботу і з роботи з будь-якої точки району безоплатний. Згідно з колективним договором працівники отримують допомоги чи то з радісних, чи то з сумних подій у їхньому житті: ювілей, весілля, народження дитини, вихід на пенсію, проводи в останню путь - до всього причетний колектив, людина завжди відчуває його як моральну, так і матеріальну підтримку. Тож наш соціальний пакет може вільно конкурувати з пакетами інших підприємств міста та області. А людина, як відомо, шукає, де ліпше, і високо цінує стабільність. Саме цим я б пояснював явище, забуте з часів СРСР – у нас ще й сьогодні працюють родинними династіями.

- Профілактика травматизму. Що зроблено з метою ліквідації "вузьких" місць які його породжують?

- Однією з травмонебезпечних операцій в технологічному процесі виготовлення лиж на нашому підприємстві було встановлення кріплень. Два місяці тому ми закупили нову лінію – спеціальний комплекс обладнання вартістю в межах 500 тис. євро. Ця лінія – спеціальне замовлення з найжорсткішими вимогами до безпеки. Якщо раніше кріплення встановлювалися вручну, і процедура ця оберталася численними ризиками для робітників, то зараз на сучасному фрезерному верстаті працівник лише спостерігає через прозорі двері за тим, як проходить операція. Не маючи доступу безпосередньо до верстата, він убезпечений від найрізноманітніших травм в той самий час, коли лінія профрезеровує, розвертає, свердлить головки та лижу, переставляє останню на інший верстат і клеїть пластину для кріплення. Ризики за цієї операції практично зведені до нуля...

Є й інший приклад. Рік тому, ми відмовилися від використання на нашому виробництві природного газу. Але, перейшовши на вигідну енергозберігаючу технологію, "придбали" надто травмонебезпечну процедуру: доводилось на дільниці сировини вручну колоти відходи до розмірів, яких потребувала запроваджена новація. Травмуватися тут було елементарно. Наші механіки поміркували, і... запровадили гідравлічний колун. Тепер травмонебезпечний чурбан ставиться, а гідравлічний горизонтальний прес розколює його на чотири частини, які легко вкладаються до котла. Процес є високопродуктивним і практично безпечним.

Треба сказати, що профілактикою травматизму ми займаємося не тільки на виробничих дільницях, а й просто на території підприємства. Була, до прикладу, у нас заправка старої конструкції. Чим не небезпечний об'єкт у дворі, де годилося б мати щось корисне? Ліквідували автозаправку повністю, а на її місті збудували і місяць тому відкрили власний магазинчик спорттоварів. У ньому мукачівці можуть придбати спортивний інвентар, що робиться нами для фірми "Фішер". А взагалі, я б сказав, що профілактика травматизму за наших умов фактор значною мірою психологічний. Людей потрібно увесь час вчити. Їм не зайве десятки разів повторювати, щоб пам'ятали на кожному кроці, що ніхто не збереже їх краще, ніж вони самі себе. Тут у нагоді - найрізноманітніші засоби унаочнення, що рекламують безпечні умови праці ( відеоролики, плакати, література), цікаві заходи з конкурсами на знання правил безпеки. Сподіваюсь, ми , як адміністрація підприємства, що претендує на звання виробництва європейського рівня, не стомлювались і не стомлюватимемось це робити.