Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Економіка
  • Аграрний сектор Мукачівського району налічує 32 сільськогосподарські підприємства

Аграрний сектор Мукачівського району налічує 32 сільськогосподарські підприємства

Необхідність прийняття державної програми розвитку сільського господарства, здається, вже ні в кого не викликає сумнівів. Однак ситуація на селі настільки важка і тривожна, що заходами тільки...

Необхідність прийняття державної програми розвитку сільського господарства, здається, вже ні в кого не викликає сумнівів. Однак ситуація на селі настільки важка і тривожна, що заходами тільки державного впливу неможливо в оптимальні строки виправити її. Це завдання має стати загальнонаціональною справою, оскільки природний потенціал сільського господарства — найбільше багатство країни, його неповне використання спричиняє величезні втрати для всієї економіки. Недовиробництво в сільському господарстві, масове безробіття на селі, виїзд за кордон найбільш продуктивної частини населення — усе це взаємопов’язаний ланцюг проблем. Сільське господарство — одна з пріоритетних галузей народного господарства Мукачівського району, в якій процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання мають свої особливості, де діють нові економічні закони. Аграрний сектор району налічує 32 сільськогосподарські підприємства, 215 селянсько-фермерських господарств та 27,4 тис. дворогосподарств населення і охоплює 54,4 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, в т. ч. ріллі – 35,5 тис., багаторічних насаджень – 4 тис.,сінокосів – 4,2 тис. та пасовищ – 9,9 тис. Основні види діяльності сільгосппідприємств – це вирощування зернових культур, насінництво, вирощування та переробка винограду і плодово-ягідних культур, виготовлення на їх основі високоякісних вин й натуральних соків. У широкому асортименті виробництво тваринницької продукції. З середини 90 років минулого століття ми вступили в епоху реформування аграрного сектора, який на той час був представлений колгоспами та радгоспами, метою якого було створення ефективного власника на землі. В результаті реформування 17700 мешканців (колишніх працівників колгоспів) набули право на майно колективної власності, 16580 чол. – на земельний пай. Цим громадянам було видано відповідні сертифікати. В ряді господарств створено спілки, і більшу частину майна передано їм, й тільки 10 відсотків майна в оренді новостворених господарств. Одним із наслідків реформування аграрного сектора району є суттєвий перерозподіл земельних ресурсів між категоріями сільськогосподарських виробників. Так, 72,5% сільгоспугідь (з них 73,2% ріллі) знаходяться у користуванні господарств населення. Їх частка у загальній площі на сьогодні у 2,6 рази більша від господарських підприємств. Із площі сільгоспугідь у користуванні сільгосппідприємств 67,1% становлять землі, взяті в оренду. Орних земель більше половини (66,2%) сільгоспугідь району, з них 73,2% припадає на господарства населення, 33,8% – на сільгосппідприємства. Структура валового виробництва в рослинництві складає 58,5%, у тваринництві – 41,7%. Власники земельних сертифікатів, після виготовлення державних актів на право власності, здали свої земельні наділи в оренду сільськогосподарським підприємствам, за що щорічно отримують орендну плату в розмірі не менше трьох відсотків від вартості землі . Інша частина громадян вирішила приєднати свої земельні наділи до присадибних ділянок і вести одноосібне господарство. Проте слід зауважити, що більше 40 відсотків громадян так і не скористалися своїм правом на отримання земельної частки, оскільки не подали відповідних документів на виготовлення їм державних актів на право власності, в результаті значна частина сільськогосподарських земель почала заростати бур’янами, а подекуди і чагарниками. Таку картину можна спостерігати на землях Зняцівської, Пузняковецької, Бабичівської сільських рад. Ще гірше на землях державної власності, які закріплено за державними підприємствами АТП радгоспзавод ,,Мукачівський”, АПТП радгоспзавод ,,Бобовищанський”, радгоспзавод ,,Кальницький”. Через відсутність коштів на меліорацію починають втрачати свою придатність землі ,,Чорного мочара”. Нинішній рік для аграріїв видався досить важким. Жодна галузь народного господарства не залежить від природно-кліматичних умов, так як сільське господарство. Великої шкоди в поточному році сільгоспвиробникам завдано травневими проливними дощами. Пошкоджено 624 га сільськогосподарських угідь, сума збитків майже 5 млн. грн. Дощі та низькі середньодобові температури негативно вплинули на формування урожаю зернових колосових культур, наслідком чого стали недорозвинені колос та зерно. Через складні погодно-кліматичні умови не вдалося досягти прогнозованих показників. На виконання Програми «Зерно 2005-2010» в структурі посівні площі під зерновими займають 62 %. Вирощування озимої пшениці на 1300 га проводиться за інтенсивною технологією, складовою якої є чітко налагоджена система захисту, удобрення, сівозмін тощо. З посівної площі 17299 га зернових і зернобобових культур, включаючи кукурудзу, зібрано 62,6 тис. тонн. Середня врожайність зернових склала 36,2 ц/га. Валовий збір картоплі становить 110,4 тис.тонн, урожайність – 184,0 ц/га, овочів – 30 тис.тонн, урожайність складає 200,1 ц/га. Плодоягідних зібрано 9,6 тис.тонн, винограду – 2,2 тис.тонн. Потрібно відзначити, що більшість сільгоспвиробників посіяла і вчасно зібрала сільгоспкультури, в агротехнічні строки було проведено захист рослин, підживлення мінеральними та органічними добривами. Сільгоспвиробники, які працювали з дотриманням усіх агротехнічних вимог, навіть за складних погодних умов, мають непогані результати. Так, в СТОВ «Клячанівське», СТОВ «Завидівське», ВАТ «Племзавод «Закарпатський», ФГ «Колос» урожайність кукурудзи на зерно становить понад 70 ц/га, при середньорайонній – 46,5 ц/га. Збережено посівні площі під картоплею та овочами. СТОВ «Завидівське» вирощує картоплю за голандською технологією на площі 76 га. ТОВ «Латориця» застосовує інтенсивні технології. Зокрема, на 20 га вирощуються огірки на шпалерах з крапельним зрошенням, захищені протиградовими сітками. В перспективі вирощування овочів буде на зрошенні розширено до 70 гектарів. Значна увага з боку управління агропромислового розвитку Мукачівської райдержадміністрації була звернута на виконання «Програми розвитку садівництва, виноградарства, розсадництва на період 2005-2015 років». Так, в останні чотири роки у районі закладено 190 га виноградників сортів: Каберне Совіньон, Трамінер рожевий, Сапераві, Ізабелла, Голубок та суміші білих європейських сортів. Посаджено 93 га інтенсивного саду перспективних сортів, а саме: Айдаред, Гала, Джонатан, Джонаголд, Чемпіон, Джонагоред та Голден Рейдерс. На підтримку розвитку цієї галузі Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, якою передбачається відшкодування їх витрат на проектні роботи, підготовку ґрунту та посадку, на догляд за багаторічними насадженнями, спорудження шпалери та краплинного зрошення відповідно до нормативних витрат на 1 гектар. Недоліком недоотримання прогнозованих показників є і те, що, порівняно з 90-ми роками, зменшено внесення органічних добрив у 20 разів, фосфорних та калійних у 12 разів, не проводиться вапнування та глибоке рихлення. Грунти, здебільшого, кислі та середньокислі, з низьким вмістом гумусу. Щоб довести їх до відповідних агротехнічних норм, необхідно, щонайменше, провести вапнування на 3,5 тис.га. У тваринництві цього року всіма категоріями господарств удалося виробити 6,3 тис. тонн м’яса, 36,2 тис.тонн молока. Характерною рисою галузі тваринництва сьогодні є те, що основні обсяги виробництва молока (98 %) і м’яса (96 %) зосереджені в особистих селянських господарствах. На цей час у районі в особистих господарствах утримується близько 9 тис. корів (приблизно одна корова на три домогосподарства), але пріоритетним напрямком у розвитку галузі молочного скотарства в найближчому майбутньому має бути відновленння великотоварного виробництва. Ситуація, яка склалася в галузі молочного скотарства району, характеризується постійним скороченням кількості поголів’я корів молочного напрямку продуктивності. Зменшення дійного стада, в порівнянні з попереднім роком, в усіх категоріях господарств склало 8%. Низька продуктивність корів, відсутність автоматизації технологічного процесу, найдовший репродуктивний період (мінімум три роки), висока собівартість виробленого молока призвели до неефективності ведення цієї галузі і її збитковості. Перспективний розвиток молочного скотарства очікується серед сільгосппідприємств тільки в СТОВ «Завидівське», де зробили реконструкцію ферми в Новоселиці, завезли 90 нетелів і телиць голштинської молочної породи із Словакії, збудували цех з переробки молока у с. Зубівка. В господарстві вже розтелилось понад вісімдесят нетелів, продуктивність за 10 місяців цього року в цьому стаді склала 4023 кг молока. У найближчий час в районі буде пріоритетним розвиток свинарства – як скоростиглої галузі тваринництва з швидким оборотом капіталу. Підтвердженням цьому є збільшення поголів’я свиней у фермерських господарствах, новозбудований свинокомплекс СТОВ «Завидівський» у с. Чопівці, реконструкція свинокомплексу ВАТ «Чопівське». Сьогодні ці господарства утримують: ТОВ «Кошет» – 6460 голови свиней, а ТОВ «Аденія» – 4890 голів. А загалом по району в сільгосппідприємствах за 10 місяців збільшено поголів’я свиней на сім тисяч (в порівнянні з минулим роком). Для подолання негативних тенденцій у тваринництві необхідно передбачити державну підтримку шляхом встановлення дотацій на товарну продукцію тваринництва та за утримання маточного поголів’я, з місцевого бюджету надати підтримку селекційно-племінній роботі. Сільське господарство є менш інноваційно привабливим, порівняно з рядом інших галузей народного господарства. Це спричинено великим періодом виробництва сільськогосподарської продукції, який триває нерідко більше року, а в тваринництві – і того більше. Характеризується поступовим наростанням вкладень від початку виробництва до його завершення й одночасним вивільненням коштів у кінці одержання готової продукції. Потенційні інвестори спрямовують свій капітал, насамперед, у ті виробництва, де є швидкий обіг коштів, а отже, де можна отримати і швидку віддачу від його інвестування. Проте робиться усе можливе, щоб залучити інвесторів в аграрний сектор району. Ведуться переговори з відомими компаніями, які вже зарекомендували себе в Україні, для впровадження спільних проектів як у рослинництві, так і в тваринництві. Для передавання досвіду організовуються з керівниками та спеціалістами сільськогосподарських підприємств навчально-показові семінари, проводиться апробація нових сортів зернових та технічних культур, впроваджуються нові технології в тваринництві. У ФГ «Карпатський панон» сучасною передовою технологією, за допомогою залучених інвестицій, займаються так званим бройлерним виробництвом кролятини. На базі колишньої МТФ села Пузняківці на сьогодні утримується понад 20 тисяч кролів. Проводиться реконструкція ферми в селі Верхня Визниця для подальшого нарощування поголів’я. На цій фермі уже утримується близько 5 тисяч кролів. Це господарство має в Мукачеві власний забійний цех. Для підтримки аграріїв діє ряд програм районного та державного масштабу. У галузі рослинництва – «Програма поліпшення ведення насінництва і селекції с.г. культур», «Програма садівництва, виноградарства», «Програма Зерно – 2010-2015» та ряд інших. У галузі тваринництва – «Програма стабілізації та розвитку тваринництва», «Програма штучного осіменіння корів та телиць в індивідуальному секторі», «Програма розвитку молочного скотарства». На жаль, програми прийнято, а асигнування на виконання заходів надходять несповна і несвоєчасно. А це призводить до зриву технологічних процесів і недоотримання запланованого доходу. Наведу лиш окремі факти: по Програмі «Бюджетна дотація за вирощену та здану на забій і переробку ВРХ, свиней та птиці» заборгованість перед аграріями – 33 тис. грн., по бюджетній дотації за закуплені племінні нетелі, або племінні корови молочного напрямку продуктивності, – 252 тис. грн., по фінансовій підтримці підприємств АПР через механізм здешевлення кредитів – 48 тис. грн. Має місце затримка коштів, спрямованих на розвиток виноградарства і садівництва. До того ж вітчизняна банківська система розрахована на кредитування крупних виробників, а дрібногосподарників ніхто не кредитує. Тому необхідно якнайшвидше запровадити ринок землі. Економіка, яка базувалася до розпаду СРСР, творилася на енергоносіях, ціни на які були значно нижчі за світові. З розпадом держави ця ситуація докорінно змінилася. Правонаступники колективних господарств отримали 65 комбайнів, 165 тракторів та 540 одиниць різноманітної сільгосптехніки. Однак слід завважити, що цю техніку було придбано більше 20 років тому. За останні роки різко піднялися ціни на техніку, добрива, ПММ й т.п., що відразу позначилося на собівартості продукції. В цьому напрямку уряд прагне допомогти сільгоспвиробникам, виділивши із стабіляційного фонду кошти на компенсацію придбаного обладнання та техніки вітчизняного виробництва, в розмірі 30 відсотків вартості. Завдячуючи цьому вдалося через Фонд підтримки фермерських господарств придбати два комбайни та три трактори, а також на умовах аграрного лізингу вісім одиниць сільгосптехніки на суму 1 млн.138 тис.грн. Проте низька купівельна спроможність більшості дрібно-господарників не може скористатися навіть цими пільгами. Ілля Йовбак, начальник управління агропромислового розвитку