На Мукачівщині картоплі буде мало

Картопля для нас, закарпатців, є продуктом номер один, особливо для гірських районів. Звичайно, що і садять і на чималих площах. Минулоріч картопляна нива радувала краян, бо вродила на славу. Нині ж другого хліба буде значно менше.

Основною причиною низької врожайності, за словами фахівців, стали рясні затяжні дощі у травні та червні, вони продовжувалися й у липні. Волога плюс велика спека посприяли розвитку фітофтори. Ця картопляна хвороба зробила свою чорну справу. Якраз серед літа кущі цієї рослини стали покриватися жовтими цятками, а далі зовсім повисихали. Звісно, що за таких умов зав'язі бульби перестали розвиватися. І хоча люди кинулися обробляти свої ниви різними хімічними препаратами, однак користі від цього вже було мало. Тепер, коли ґазди взялися вибирати картоплю, врожайність виявилася набагато нижчою від минулорічної.

Традиційно Воловеччина завжди вирощує багато картоплі. І ця овочева культура родить тут непогано. Однак тепер бульби на Верховині недоберуть чимало. «Не можу сказати, що врожай надто поганий, — каже житель Абранки Іван Комар,

— однак і не такий щедрий, як ми збирали минулої осені». На недорід картоплі скаржаться й інші селяни. Як повідомили в управлінні агропромислового розвитку Воловецькоі райдержадміністрації, цієї весни у районі посаджено 1257 гектарів бульб. Назвати цифру врожайності тут ще не можуть, оскільки збір тільки почався. Однак уже з впевненістю можна сказати, що порівняно з минулим роком другого хліба верховинці зберуть менше.

Напрочуд слабо вродила картопля і на Іршавщині. «Такого поганого врожаю у мене не було років з десять, — скаржиться жителька Загаття Марта Шутка.

— Бульбини такі малі, як волоські горішки. Ще на борщ вони сяк-так згодяться, а от на деруни — аж ніяк! А навесні доведеться посадковий матеріал купувати, це вже точно». Нарікають на неврожай і у Дешковиці, Броді, Ільниці та інших селах району. Ґазди з гірських сіл, які надіялися виручити якусь копійку від збуту картоплі, тепер кажуть, мовляв, дай Боже, щоб самим вистачило. «Картопля не вродила, борошно, рис, олія значно подорожчали, а про гречку вже нічого й казати, — мовить з гіркотою інша жителька. — Як виживати і як дітей годувати, на мою душу, не знаю». На слабкий урожай скаржаться і на Мукачівщині. «Навесні цього року господарства усіх форм власності посадили тут 5500 гектарів бульб, — зауважив заступник начальника управління райдержадміністрації Михайло Мацола. — Сільські ґазди загалом збирають нині менше картоплі, ніж минулорічної осені, А от у фермерів — непоганий врожай». На запитання, чому так сталося, Михайло Михайлович зазначив, що фермери та інші колективні господарства картоплярством займаються серйозно. Вони виконують усі агротехнічні умови, передбачені технологією вирощування картоплі. Так, це доволі накладно, бо потрібно вкладати чимало коштів. Та без капіталовкладень не буде що збирати з картопляних нив. Належним чином дотримуються агротехнології у СТОВ «Завидівське», тому тут не скаржаться на низький врожай. «Ми збираємо по 170 і більше центнерів з гектара, — розповідає заступник директора «Завидівського» Іван Пруниця. — Це найбільше у районі, однак ми свої площі під картоплю обробляли по три-чотири рази. Звісно, що нашу картоплю фітофтора не знищила. Та й сорти у нас елітні».

Недорід картоплі позначився на ціні цього овочу. Ще минулого тижня на базарах за бульбу правили по 2 гривні 50 копійок, нині ціна підстрибнула ще на гривню, такою вона є і в магазинах. «І це не межа, —каже Іван Коломієць, фермер із Волині. — У нас по селах уже роз'їжджають скупники південних областей України і платять по 2,50—3 гривні за кілограм. Однак охочих продати картоплю за такою ціною нині мало, бо вона у нас вродила також не надто щедро. Як фермер, який вирощує цей овоч уже десятиліттями, можу сказати, що вартість бульби цьогоріч буде високою». Чи справдяться прогнози волинського ґазди, побачимо...

Віталій Пумпинець